Митропольський Юрій Олексійович

український математик

Ю́рій Олексі́йович Митропо́льський (21 грудня 1916 (3 січня 1917), Шишаки — 14 червня 2008, Київ) — український математик і механік, академік АН СРСР (1984) і НАН України (1961), іноземний академік-кореспондент Академії наук у Болоньї (Італія, 1971), Герой України.

Митропольський Юрій Олексійович
Стаття у Вікіпедії

Цитати

ред.
  •  

Якщо говорити про математику, то її досягнення дедалі ширше застосовуються в різноманітних галузях науки, техніки, економіки. Математичні методи дослідження проймають буквально всі елементи продуктивних сил. Велике значення має математика і для робіт, зв'язаних з освоєнням космосу. Особливу роль в удосконаленні засобів праці відіграє розробка теоретичних основ і створення універсальних обчислювальних, керуючих та інформаційних машин — цього чудового породження математики, фізики, техніки останніх десятиріч.[1]

  •  

Математика була й лишається наукою наук точних, передумовою технічного прогресу. Навряд чи була б у нас і космонавтика, й швидкісні літаки, коли б не було першокласної, світового авторитету радянської математичної школи, в якій значну роль відіграють учені України.[1]

  •  

Вивчення математики передусім сприяє розвиткові логічного мислення, вмінню думати, аналізувати, абстрагувати, схематизувати, узагальнювати і т. д. Математика сприяє виробленню раціональних якостей думки та її виражень — точності, ясності, стислості тощо; розвиткові спостережливості й уваги, вмінню зосереджуватись, бути наполегливим і послідовним.[2]

  •  

Математичне мислення надзвичайно точне й правдиве. Проходячи крізь сухі математичні формули, думка людини перетворюється в героїчну пісню творчої праці. З математикою пов'язані найбільші відкриття, успішні пошуки, технічний прогрес.[3]

  •  

Математику і властивий їй стиль мислення треба, безумовно, розглядати як істотний елемент культури сучасної людини.[3]

  •  

Поняття інформації є основоположним у змісті всієї кібернетики як науки.[4]

  •  

Чітка теорія алгоритмів, розвинута в працях А. А. Маркова[-сина], А. М. Тюрінга та інших вчених, є значним кроком у розв'язанні однієї з головних проблем математичної логіки — алгоритмічної розв'язності будь-якого типу задач, тобто проблеми знаходження певної системи правил, яка дає можливість за допомогою автоматичних обчислень розв'язувати всі задачі даного типу.[5]

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.