Тефнут
Тефнут — в староєгипетській релігії богиня вологи. Її земне втілення — лев.
Центр культу Тефнут — Геліополь. За геліопольським міфом, Тефнут і її чоловік Шу — перша пара богів-близнят, породжених Атумом. Їхні діти — Ґеб і Нут. Коли Ра вранці сходить над горизонтом, Тефнут вогненним оком сяє у нього в лобі і спалює ворогів великого бога.
Цитати
ред.Як Тефнут покинула Єгипет
ред.— Ольга Бондарук |
Тефнут залишила Єгипет, а з нею пішла й волога із земель Верхнього та Нижнього Царств. На землю Єгипту впала страшна посуха. [1] |
|||||
— Ольга Бондарук |
Ти, мудрий і розсудливий, Тоте. — звернувся Ра до бога мудрості. — може, знаєш, як умовити Тефнут повернутися? Я вірю в тебе... [1] |
|||||
— Ольга Бондарук |
Богиня Тефнут нудьгувала. Так далеко від дому, від близьких і звичних богів, з якими інколи можна було добре повеселитися. А пишні бенкети, які так часто влаштовували боги! Богиня вологи була такою самотньою...[1] |
|||||
— Ольга Бондарук |
Що ж, розважте мене, якщо справді хочете. — усміхнулася Тефнут. — За це я смачно нагодую вас.[1] |
|||||
— Ольга Бондарук |
— У богів — великий бенкет? — запитала здивована Тефнут. — 3 якої нагоди?! |
|||||
— Ольга Бондарук |
Відтепер щороку єгиптяни відзначають свято — день весілля Шу й Тефнут. Цей день ще називають «днем виноградної лози та повноводдя Нілу». Шлюб великих богів став символом родючості та врожаю. |
|||||
— Ольга Бондарук |
По різному поставала Тефнут в природі і перед людьми. Її шанували як Сохмет – грізну богиню війни, а в іншому випадку її звали Хатор або Хатхор, і вона була богинею танців і веселощів. Багато різних легенд розповідали про цю богиню, і часто говорили про те, як вона перемагає чудовиськ – ворогів батька-Сонця, або карає людей за непокору божественному царю. У вигляді божественного Ока – Уджат – вона стежить за проявом у світі добра і зла, за тим, щоб усе йшло, як вирішать боги і закон.[2] |