Осьмачка Теодосій Степанович

український письменник
(Перенаправлено з Тодось Осьмачка)

Теодосій (Тодось) Степанович Осьмачка (*3 травня 1895, Куцівка на Черкащині — †7 вересня 1962, США) — український поет, прозаїк, перекладач.

Теодосій Осьмачка
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

По степені розвитку, я хотів буть: казковим героєм, святим, стражником і нарешті поетом. У книзі Толстого Дитинство і отрочество» я вичитав про те, як Миколка Іртеньєв написав своїй бабуні вірша. Я рішив, що можу краще од його писать… Вчителі глузували. Особливо Микола Зеленіцкій. Товариші ставили із повагою[1]. — З автобіографії (1920-ті роки[2]

З поезії

ред.
  •  

А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох лежу
ніде не читаних історій.
(В Альпах // Із-під світу. — C. 238)

  •  

І тепер Христос
із хреста над нами
звішує довічную свою главу.
(Ніч і день // Із-під світу. — C. 287)

  •  

Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
(Сонет)

  •  

Як купала мене мати
у любистку,
Трусив зорі Див із лану
у колиску.
(Казка)

Інші цитати

ред.
  •  

Бути дурним — це щастя людини на нашій землі, похоже на те, що античні греки колись скорботно визначали, кажучи: «Найщасливіший той, хто ще не народився. А як народився, то буде щасливіший, коли швидше умре». Та удавати дурного — це бути мудрим на цім світі. Тільки що мудрість, ми знаємо, все ж таки менша від щастя.

  •  

Люди взагалі живуть тільки почуттями, а вимагати від їх, щоб вони жили думками, це однаково, що вимагати у богів, щоб вони нас почули.

 
 
Ця цитата була обрана цитатою дня 7 вересня 2016 року.
  •  

Поетом зву я ту людину, що про Бога, і про людей, і про речі світу може сказати правдивіше, ніж я.

Примітки

ред.
  1. Автобіографії , 2015, с. 294
  2. Датується за змістом

Джерела

ред.