Осьмачка Теодосій Степанович
Теодосій (Тодось) Степанович Осьмачка (*3 травня 1895, Куцівка на Черкащині — †7 вересня 1962, США) — український поет, прозаїк, перекладач.
Теодосій Осьмачка | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.По степені розвитку, я хотів буть: казковим героєм, святим, стражником і нарешті поетом. У книзі Толстого Дитинство і отрочество» я вичитав про те, як Миколка Іртеньєв написав своїй бабуні вірша. Я рішив, що можу краще од його писать… Вчителі глузували. Особливо Микола Зеленіцкій. Товариші ставили із повагою[1]. — З автобіографії (1920-ті роки[2] |
З поезії
ред.А я між небом зоряним, одягнений в кожух, |
І тепер Христос |
Коли німують людські живі душі, |
Як купала мене мати |
Інші цитати
ред.Бути дурним — це щастя людини на нашій землі, похоже на те, що античні греки колись скорботно визначали, кажучи: «Найщасливіший той, хто ще не народився. А як народився, то буде щасливіший, коли швидше умре». Та удавати дурного — це бути мудрим на цім світі. Тільки що мудрість, ми знаємо, все ж таки менша від щастя. |
Ця цитата була обрана цитатою дня 7 вересня 2016 року.
|
Поетом зву я ту людину, що про Бога, і про людей, і про речі світу може сказати правдивіше, ніж я. |
Примітки
ред.- ↑ Автобіографії , 2015, с. 294
- ↑ Датується за змістом
Джерела
ред.- Осьмачка, Теодосій. Із-під світу. Поетичні твори. — Нью-Йорк, 1954. — 318 с.
- Афоризми відомих українців. — Х.: Фоліо, 2009. — С. 154
- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3