Френсіс Гарпер
Френсіс Еллен Воткінс Гарпер (англ. Frances Ellen Watkins Harper; 1825 — 1911) — американська аболіціоністка, суфражистка, поетеса, активістка поміркованості, вчителька, ораторка і письменниця. Вона була однією з перших афроамериканських жінок, чиї твори публікували у Сполучених Штатах.
Френсіс Гарпер | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.І нехай не буде сказано, що ми забули жінок, які стояли з Лукрецією Мотт; ані тієї, яка була відома світу під простим іменем Люсі Стоун.[1] |
Я дякую тобі за те, що ти був достатньо сміливим простягнути свої руки до розчавлених і занедбаних представників моєї раси; я сподіваюся, що твоя сумна доля принесе велике благо для справа свободи.[2] — з листа Джону Брауну перед його стратою. |
Люба стара Нова Англія! Саме там доброта охоплювала мій шлях; саме там добрі голоси звучали в моїх вухах. Дім мого дитинства, місце поховання мого роду – не такий дорогий мені, як Нова Англія.[3] — враження про подорож Новою Англією. |
А тепер дозвольте мені розповісти вам про Пенсільванію. Мандрувала майже чотири роки і був у кожному штаті Нової Англії, у Нью-Йорку, Канаді та Огайо; але з усіх цих місць це найгірше з усіх. — про ставлення пенсільванців до афроамериканців.[3] |
Поки існують такі випадки, як моральна безвідповідальність, розумове недоумство; поки дружина Потіфара стоїть на стовпі ганьби світу, жодна людина не повинна бути позбавлена життя чи свободи без належного судового процесу. Людина в мирний час і призвана на війну повинна мати владу захистити своє життя в годину небезпеки. Уряд, який може захищати і обороняти своїх громадян від несправедливості та образи, і не робить цього, є порочним.[4] |
|||||
— Промова перед Національною радою жінок Америки у Вашингтоні. 1891 рік. |
«Ми всі пов'язані разом в один великий пучок людства, і суспільство не може топтати найслабших і найменших своїх членів, не отримавши прокляття у власній душі. Ви спробували це у випадку з неграми… Ви, білі жінки. Я говорю тут про права. Я говорю про кривду. Я, як кольорова жінка, отримала в цій країні освіту, яка змусила мене почуватися так, ніби я опинилася в ситуації Ізмаїла, моя рука проти кожної людини, а рука кожного проти мене... Хоча в суспільстві існує ця жорстока стихія, яка топче слабих і топче немічних, я кажу вам, що якщо є якийсь клас людей, який потребує підйому з їхньої нікчемності та егоїзму, то це білі жінки Америки.[5] |
|||||
— Промова на Національній конвенції прав жінок у Нью-Йорку. 1866 рік. |
Сто років тому Африка була привілейованим мисливським угіддям Європи та Америки, і прапори різних націй висіли на берегах Конго та Гвінеї як знак смерті, і роками непорушна тиша панувала навколо жахів африканського рабства.[6] |
|||||
— Промова, виголошена на столітньому ювілеї Пенсільванського товариства за скасування рабства, Філадельфія, 14 квітня 1875 р. |
Якщо п'ятнадцяте століття відкрило для Старого Світу Америку, то дев’ятнадцяте відкриває для себе жінку.[7] |
|||||
— Промова «Політичне майбутнє жінки» (1893) |
Поезія
ред.Він не її, хоч вона понесла |
|||||
англ. He is not hers, although she bore / For him a mother's pains; / He is not hers, although her blood / Is coursing through his veins! / He is not hers, for cruel hands / May rudely tear apart / The only wreath of household love / That binds her breaking heart. | |||||
— «Невольнича мати» (The Slave Mother) |
Дзвеніть! Дзвоніть! Ваші найсолодші дзвони, |
|||||
"Ring out! ring out! your sweetest chimes, | |||||
— «П'ятнадцята поправка» (The Fifteenth Amendment) |
Цитати про Френсіс Гарпер
ред.Вона, безперечно, була найпопулярнішою чорношкірою письменницею свого часу. Вона з великою мужністю боролася за реформи та закони, які в той час активно обговорювалися, такі як аболіціонізм і боротьба з рабством, і до та під час громадянської війни вона була одним із головних речників суспільства проти рабства в Мені. [10] |
|||||
— Універсальний словник сучасної літератури. том II. (1959). |
Примітки
ред.- ↑ Frances Harper in Poems (1998)
- ↑ DuBois, Ellen Carol; Dumenil, Lynn (2012). Through Women's Eyes: An American History with Documents (вид. 3rd). Boston, MA: Bedford/St.Martin's. с. 282. ISBN 978-0-312-67603-2.
- ↑ а б Clipped From The Liberator. The Liberator. 23 квітня 1858. с. 3. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ Speech by Frances Ellen Watkins Harper to the National Council of Women of the United States, Assembled in Washington, DC, Feb 23, 1891, written by Frances Ellen Watkins Harper, 1825-1911 (1891); edited by Rachel Foster Avery, 1858-1919; in Transactions of the National Council of Women of the United States, Assembled in Washington D.C., February 22 to 25, 1891 (Philadelphia, PA: J. B. Lippincott Company, 1891, originally published 1891), 174-179
- ↑ We Are All Bound Up Together - May 1866 (en).
- ↑ An Address Delivered at the Centennial Anniversary of the Pennsylvania Society for Promoting the Abolition of Slavery, Philadelphia, Wednesday, April 14, 1875.
- ↑ "Woman's Political Future" Speech (1893)
- ↑ Constantakis, Sara, ред. (2013). Poetry for students. Volume 44 : presenting analysis, context and criticism on commonly studied poetry. Detroit, Mich.: Gale. ISBN 9781414492780. OCLC 842240078.
- ↑ Poem: Fifteenth Amendment by Frances Ellen Watkins Harper.
- ↑ Alberto Mondadori. Dizionario universale della letteratura contemporanea. vol. II, p. 652