Фурса Наталка В'ячеславівна
Наталка В'ячеславівна Фурса (нар. 15 жовтня 1964 року в м. Полтава) — українська поетеса, прозаїк.
Фурса Наталка В'ячеславівна | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.Колись я хотіла написати велике полотно про сто років жінок мого роду, про те, як ці жінки опиняються в залежності від того, як їхнім світом керують чоловіки. І світом взагалі. Як ці чоловіки ведуть таку політику, де жінка упосліджена і на своїх плечах витягує цей світ, як вони розводять війни, а жінки долають наслідки цих війн…[1] |
Я далека від думки, що саме село є джерелом розвитку цивілізації, це широка тема, де можна багато дискутувати, але це як повернення до джерел, до замулених, занедбаних криниць, туди, звідки усі ми родом. Бо якщо ми їх цураємося, це не робить нам честі, а далеко від них ми все одно не відійдемо.[1] |
Цитати з творів
ред.Цитати про автора
ред.Книга прози Наталки Фурси, у стосунку до поетичного досвіду автора, позначена хіба одним – такою ж високою культурою письма. В ній годі шукати ліризму, метафоричності – це жорстке, часом нещадиме препарування характерів, людських стосунків. Без авторських нарацій і присудів. |
|||||
— Василь Портяк[1] |
Це одна з небагатьох поетес, яка ще й розтлумачує, про що пише, це творча лабораторія «на блюдечку» |
|||||
— Ганна Радько[1] |