Хосе Рауль Капабланка

кубинський шахіст, чемпіон світу з шахів від 1921 до 1927 року

Хосе́ Рау́ль Капабла́нка і Ґраупе́ра (ісп. José Raúl Capablanca y Graupera; 1888–1942) — кубинський шахіст, дипломат. Чемпіон світу з шахів у 1921–1927 роках.

Хосе Рауль Капабланка
Файл:José Raúl Capablanca 1931.jpg, José Raúl Capablanca young cr.jpg
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Викладаючи свої погляди, я намагався говорити тільки правду, ризикуючи інколи здатися надто гонористим для тих, хто особисто знає мене мало. Гонор я вважаю нерозумним явищем, але ще більш нерозумним вважаю скромність, яка марно намагається приховати те, що саме виривається назовні.[1]

  — у передмові до своєї книги
  •  

90 відсотків варіантів, викладених у книгах, не дуже багато означають. Багато з цих варіантів помилкові, багато виходять з таких оцінок і передумов, котрі я вважаю неправильними. Дайте спокій вашим дебютам і виділяйте час для вивчення ендшпілю — це дасть вам більшу користь.[2]

  — відповідь на питання про обізнаність зі сучасними дебютами
  •  

Коли сідаєш за партію, треба думати тільки про позицію, а не про супротивника. Чи ми розглядаємо шахи як науку, чи мистецтво, чи спорт, однаково психологія жодним чином їх не стосується і лише стоїть на шляху до справжніх шахів.[3]

  •  

Сонце — то життя; коли бачимо його, ми щасливі, коли ж його ховають хмари, туга поселяється в нашому серці.[4]

  — Автограф Сергію Прокоф'єву (1918)
  •  

Люблю шахи насамперед тому, що це заняття благородне. Шахи на відміну від дипломатії не визнають таємних ходів, у них — все на шахівниці, це царство логіки, справжньої, хорошої логіки. (1937)[5]

  •  

Більшість шахістів не любить програвати й уважає поразку чимось ганебним. Це помилковий погляд. Ті, хто хочуть удосконалюватися, мають дивитися на свої поразки, як на уроки, й учитися з них, — чого уникати в майбутньому.[6]

  •  

Питання: Хто, крім Ейве та Алехіна, може претендувати на звання чемпіона світу?
Капабланка: Ласкер, я і Ботвинник. Ласкер має моральне право, я маю моральне та формальне право, а грати буде Ботвинник, бо його підтримує величезна радянська шахова організація. Але Ботвинник молодий і може почекати рік-два. Я ж повинен грати, можливо, швидше.[7]

  — під час турніру в Земмерінґ-Бадені (1937)
  •  

Хорошому шахістові завжди щастить.[8]

  •  

Перевага на одного пішака між гравцями рівного класу часто означає перемогу в партії.[8]

  •  

У шаховій партії логіка та уява мусять іти разом, доповнюючи одне одного.[8]

  •  

Я вважаю, що шахи варто би було включити до шкільних програм у всіх країнах. У віці десяти років школярі повинні починати навчання за програмою, яка б ураховувала їх вік.[9]

  — «Останні шахові лекції» (1941)
  •  

Основний принцип середини гри — координування дій фігур, і якраз у цьому більшість шахістів виявляє слабкість. Багато хто намагається атакувати, коли фігури розкидані по всій дошці без жодного узгодження їх дій, а врешті-решт з подивом шукає, у чому була помилка[10].

  •  

Пряма і енергійна атака на короля успішна тоді, коли у ній беруть участь усі фігури. Опір треба подолати, чого б то не коштувало. Атаку не можна перервати, оскільки відступ зазвичай веде до поразки[10].

Про Капабланку

ред.
  •  

Його партії ясні, логічні і сильні. У них нема нічого прихованого, штучного чи вимученого… Глибина гри Капабланки — глибина математика, а не поета. Він має душу римлянина, а не грека.[11]

  Емануїл Ласкер
  •  

Його гра справляє непереборний художній вплив. У ній панує тенденція до простоти і в цій простоті — неповторна краса справжньої глибини.[12]

  Михайло Ботвинник
  •  

З чемпіонів, з якими мені доводилося грати, найсильніше враження справив Капабланка.[13]

  Михайло Ботвинник
  •  

Ідеалом може бути тільки збірний образ. Найближче до нього підходить, по-моєму, Хосе Рауль Капабланка.[14]

  Анатолій Карпов
  •  

Ви знаєте, його доля мені дуже нагадує долю Бонапарта… Ось, подивіться самі. Обоє народилися на островах. Один на Корсиці, інший — на Кубі. У 12-річному віці обоє перейшли на континент і обоє почали своє життя блискучими перемогами…[15]

  — із жартівливого діалогу в газеті «Вечерняя Москва» (1935)
  •  

З його смертю ми втратили найвеличнішого шахового генія, рівня якому ми ніколи не побачимо.[16]

  Александр Алехін
  •  

Капабланка був нашою гордістю і залишиться нею, доки існує Куба.[17]

  — Ніколас Ґільєн, кубинський поет і громадський діяч

Примітки

ред.
  1. Панов, с. 17-18
  2. Панов, с. 21
  3. Панов, с. 21
  4. Линдер, с. 44
  5. Сизоненко, с. 121
  6. Линдер, с. 41
  7. Линдер, с. 142-143
  8. а б в Cytaty wielkich szachistów i nie tylko
  9. Линдер, с. 41
  10. а б 25 найкращих цитат про шахи
  11. Капабланка Х. Р. Учебник шахматной игры. Моя шахматная карьера: Пер. с англ. Д. М. Горфинкеля и А. А. Смирнова и перевод с немецкого В. И. Мурахвери./Под спец. ред. Л. Я. Абрамова; Сост. Ф. М. Малкин. — Москва: Физкультура и спорт, 1983. — С. 10
  12. Шахматы: Энциклопедический словарь, с. 147
  13. Шахматы: Энциклопедический словарь, с. 147
  14. Шахматы: Энциклопедический словарь, с. 147
  15. Сизоненко, с. 86
  16. Шахматы: Энциклопедический словарь, с. 147
  17. Панов, с. 9

Джерела

ред.
  • Панов В. Н. Капабланка. — Москва: Физкультура и спорт, 1970. — 272 с.
  • Шахматы: Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — 621 с.
  • Линдер И. М. Хосе Рауль Капабланка: жизнь и игра / Исаак Линдер, Владимир Линдер. — Москва: Астрель: АСТ, 2005. — 287 с. (Энциклопедия шахматного Олимпа) ISBN 5-17-028703-8 ISBN 5-271-11102-4
  • Сизоненко А. И. Капабланка. Встречи с Россией. — Москва: Знание, 1988. — 144 с.
Чемпіони світу з шахів
1886—1993
 
Шаховий король
 
Шаховий король
Вільгельм СтейніцЕмануїл ЛаскерХосе Рауль КапабланкаОлександр АлехінМакс ЕйвеМихайло БотвинникВасиль СмисловМихайло ТальТигран ПетросянБорис СпаськийРоберт ФішерАнатолій КарповГаррі Каспаров
1993—2006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій КарповОлександр ХаліфманВішванатан АнандРуслан ПономарьовРустам КасимджановВеселин Топалов Гаррі КаспаровВолодимир Крамник
2006—
Володимир КрамникВішванатан АнандМагнус Карлсен