Цар
титул слов'янської монархії
Цар — титул монарха, самодержця у деяких європейських державах: Болгарії, Росії, Сербії, Хорватії (у двох останніх це слово означає також «імператор»). Також титул цар вживався в офіційних документах і руських літописах щодо Візантійських Імператорів, ханів Золотої Орди та правителів держав, які утворилися після її розпаду.
Цитати
ред.Це ім'я [цар] не є скорочення латинського Caesar, як багато безпідставно думали, але древнє Східне, яке стало у нас відомим зі Слов'янського перекладу Біблії і давалося Імператорам Візантійським, а в новітні часи Ханам Монгольським і має в перській мові значення трон або верховна влада. |
|||||
— Карамзін |
Цар був старий, та "хрін" стояв — всіх він в царсті "закохав". |
|||||
— Народне жартівливе прислів'я |