Цвєтаєва Марина Іванівна
російська поетеса й письменниця
Марина Іванівна Цвєтаєва (рос. Марина Ивановна Цветаева; 1892—1941) — російська поетеса та перекладачка.
| Марина Іванівна Цвєтаєва | |
| |
| Портрет письменниці на поштовій картці (1992) | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.З віршів
ред.Я - єсмь. Ти – будеш. Поміж нами – прірва. |
Інше
ред.- Жінка, що не забуває про Генріха Гайне в мить, коли до кімнати заходить її коханий, любить тільки Генріха Гайне
- Імператору — столиці,
- Барабанщику — сніги.
- Найцінніше в житті й у віршах — те, що зірвалось.
- Усі жінки ведуть у тумани.
- Якщо душа народилась крилатою — : Що їй хороми — й що їй хати!
- Все у світі мене зачіпає більше, ніж моє особисте життя.[7]
- У діалозі з життям важливе не її питання, а наша відповідь.[7]
- Можна жартувати з людиною, але не можна жартувати з його ім'ям.[7]
- Жінки говорять про любов і мовчать про коханців, чоловіки — протилежно.[7]
- Любов в нас — як скарб, ми про неї нічого не знаємо, вся справа у нагоді.[7]
- Любити — бачити людину такою, якою її задумав Бог і не здійснили батьки.[7]
- Скільки материнських поцілунків падає на недитячі голови — і скільки не материнських — на дитячі![8]
- Ви не бажаєте, щоб знали, що ви такого-то кохаєте? Тоді кажіть про нього «я його обожнюю!» Втім, деякі знають, що це означає.[8]
- Любов: взимку від холоду, влітку від спеки, навесні від першого листя, восени від останніх: завжди від усього.[9]
- Є зустрічі, є почуття, коли дається відразу все і продовження не потрібно. Продовжувати, адже це — перевіряти.[9]
- Зрада вже вказує на любов. Не можна зрадити знайомого.[9]
- Тіло замолоду — шати, у старості — труна, з якої пориваєшся![9]
- Богині одружувалися з богами, народжували героїв, а любили пастухів.[9]
- Наші кращі слова — інтонації.[9]
- Крила — свобода, тільки коли розкриті в польоті, за спиною вони — тяжкість.[9]
- Наскільки чудова проповідь рівності з княжих уст — настільки огидна з двірницьких.[10]
- Творчість — спільна справа, що твориться на самоті.[10]
- Сприятливі умови? Їх для художника немає. Життя саме несприятлива умова.[10]
- Рідність по крові грубо і міцно, рідність з обрання — тонко. Де тонко, там і рветься.[11]
- Крива вивозить, пряма топить.[11]
- Кожна книга — крадіжка у власного життя. Чим більше читаєш, тим менше вмієш і бажаєш жити сам.[11]
- Спорт є трата часу на витрату сил. Нижче спортсмена тільки його глядач.[11]
- Щасливій людині життя повинне — радіти, заохочувати в цьому рідкісному дарі. Тому що від щасливого — йде щастя.[11]
- Найкраще в мені — не особисте, найулюбленіше в мені — не особисте[1].
- Я ніколи не пишу, я завжди записую (як під диктовку)[1].
- Вірші, либонь, є моєю неповною сповіддю, неточні, менші — я[1].
- Поет — це відповідь[3].
Про Марину Цвєтаєву
ред.Вона була переконана: поезія – це над особистісне, це послання. Яке поет здатний ретранслювати, але не опанувати[1]. — З есею «Марина Цвєтаєва» |
|||||
| — Ганна Улюра |
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Ніч на Венері, 2020, с. 219
- ↑ Пер. Валерії Богуславської
- ↑ а б в Ніч на Венері, 2020, с. 221
- ↑ Пер. Василя Стуса
- ↑ Ніч на Венері, 2020, с. 220
- ↑ Пер. Валерії Богуславської
- ↑ а б в г д е ж Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 523
- ↑ а б Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 524
- ↑ а б в г д е ж Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 525
- ↑ а б в Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 526
- ↑ а б в г д Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 527
Література
ред.- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1178-1179.
- Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин.-5-е изд., доп.-М.: Ид-во Эксмо, 2004.- 640 с. ISBN 5-04-005222-7
