Шмигаль Денис Анатолійович

український менеджер та державний діяч, 18-й прем'єр-міністр України (з 2020 року), керівник Бурштинської ТЕС

Дени́с Анато́лійович Шмига́ль (нар. 15 жовтня 1975, Львів) — український державний діяч, інженер-економіст. Прем'єр-міністр України з 4 березня 2020 року. Кандидат економічних наук (2003). Голова Івано-Франківської ОДА (від 1 серпня 2019 до 5 лютого 2020). Віце-прем'єр-міністр України — міністр розвитку громад і територій (від 4 лютого по 4 березня 2020 року).

Шмигаль Денис Анатолійович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати Дениса Шмигаля

ред.
  •  

Я з Рінатом Леонідовичем не знайомий особисто... Рівень менеджменту, з якими я спілкувався, — це керівник «ДТЕК Енерго» Дмитро Сахарук і керівник ДТЕК Максим Тимченко. Але навіть із ними я, за великим рахунком, перетинався лише на офіційних нарадах. А акціонера ДТЕК я бачив, як і всі, тільки по телевізору.[1][2]Очоливши Івано-Франківську ОДА. 31.01.2020

  •  

Питання подавання води в окупований Крим — це не питання торгівлі з окупантом, це не питання якогось бізнесу, це питання гуманітарної відповідальності перед людьми, які живуть в Криму. Неподача туди води призведе до гуманітарної катастрофи... Там живуть українці, ми не перекриємо воду для українців[3].

  •  

Позиція залишається незмінною: ми хотіли би подавати воду нашим громадянам, але не можемо і не маємо технічної змоги робити цього до деокупації півострова та повернення його до складу України.[4]

  •  

Крим — це Україна, а окупант не може нести відповідальність за українців, які там живуть...[3].

  •  

Мені в Києві під час бесіди про можливість працювати в податковій не ставили завдань возити туди валізи наверх.[5]

  •  

У мене в житті була й держслужба, і менеджерські посади у бізнесі. Але коли з’явилась можливість повернутися на держслужбу, на достатньо високий рівень з цікавими перспективами в команді президента, я відчув, що ми можемо щось змінити в цій країні. Це й було ключовим фактором прийняття рішення. Для мене це одночасно можливість реалізувати амбіції та зробити щось добре для України. І ми дійсно дуже швидко рухаємося до позитивних змін.[2]31.01.2020

  •  

Певний елемент публічності моя родина пережила ще у 2014 році. Тоді закінчився Майдан, а я почав працювати в Фіскальній службі. Там було все: публічні люстрації, відео-ефіри, додому приходили журналісти... Отже, це вже не лякає. У нас в сім'ї немає жодних проблем, немає жодного страху перед відкритістю, тому що приховувати нічого.[5][2]31.01.2020

  •  

Сьогодні умови роботи голів ОДА наближені до ідеалу, тому що є дуже прозорі вимоги, дуже чіткі KPI — показники ефективності, ані тиску, ані корупційних вимог, немає нездорового впливу. Це, я думаю, насправді кращі умови за час незалежної України.[5][2]31.01.2020

  •  

Пропозиція була така: віцепрем’єр-міністр — міністр розвитку громад і територій. Посада віцепрем’єра — для того, щоб мати змогу скоординувати питання сталого регіонального розвитку з іншими міністерствами. Тобто це буде й економіка, й інфраструктура, і Мінрегіон, міністром якого пропонується стати. Робота буде на зрізі кількох міністерств.[2]31.01.2020

  •  

Цього року ситуація складна і пов’язана з коронавірусом та економічною кризою. Але ніякої «діри» в бюджеті немає. Є плановий дефіцит бюджету в розмірі 7,5% ВВП. Ця сума погоджена з нашими міжнародними партнерами та кредиторами. Вона відносно невисока, якщо порівнювати з окремими європейськими країнами, де дефіцит бюджету сягає навіть 10-14%. Наш рівень бюджетного дефіциту дійсно наближується до 300 мільярдів гривень, але цифра помірна для України та абсолютно посильна для бюджету. На сьогодні немає касового розриву. І ми чітко розуміємо джерела покриття такого дефіциту.[6]21.08.2020

  •  

Я вважаю, що в нашій економічній ситуації для підтримки українських експортерів та “розігріву” економіки прийнятним був би показник інфляції в межах 6-7%.[6]21.08.2020

  •  

Що стосується інфляції. Вона пожвавлює економіку, а нам це зараз дуже потрібно. Ми повинні створювати робочі місця, сприяти експорту, розвитку промисловості і т.д., а 2% інфляції під час кризи — це дуже мало. Усі країни докладають зусиль, щоб наповнювати свої економіки обіговими коштами і стимулювати рух коштів, а не навпаки, сповільнювати цей процес.[6]21.08.2020

  •  

В Україні низька інфляція, сповільнюється споживчий попит та «охолоджується» економіка. Це передвісники економічної кризи. Тоді починаються проблеми у підприємств з зарплатами, у банківської системи з обіговим капіталом, потім настають банкрутства. Тому наше завдання сьогодні розігріти економіку і підвищити споживчий попит. Перший крок у цьому напрямку — допомога пенсіонерам. Ми проіндексували пенсії, зробили відповідні доплати. Це важлива складова соціальної підтримки людей з боку держави, і ефективний механізм лагідного стимулювання споживчого попиту. Тепер треба робити другий крок. Що таке підняття мінімальної заробітної плати? Це одразу декілька показників. Виведення в офіційну площину більшої суми фонду оплати праці в Україні в цілому. Це підтримка людей з малою заробітною платою в бюджетній сфері.[6]21.08.2020

  •  

У нас чи не вперше за всю історію Незалежності ставка по іпотечному кредиту в національній валюті впала до 10%. Ми ведемо діалог з банкірами та забудовниками. Вони кажуть, це чудовий сигнал для стимулювання розвитку галузі, яка має високий мультиплікатор створення робочих місць в суміжних галузях.[6]21.08.2020

  •  

Насправді кожен з прийнятих парламентом законів має дуже конкретний прорахований економічний вплив і на бюджет, і на розвиток економіки. Наприклад, закон про гральний бізнес. Це від 500 мільйонів до 5 мільярдів гривень щороку і до 60 тисяч робочих місць, за оцінками експертів.[6]21.08.2020

  •  

Взагалі реформа корпоратизації державних підприємств, що відбувається в Україні, покликана захистити ці підприємства від будь-якого політичного впливу, щоб унеможливити політичну корупцію на цих підприємствах. Щоб управляти ними як бізнесом.[6]21.08.2020

  •  

Ковід-фонд і дороги. Питання фінансування дорожнього будівництва за рахунок коштів фонду боротьби з коронавірусом постійно викликає дискусії в суспільстві. Хочу наголосити на правильності цього рішення. Якщо спочатку карантину люди переважно боялися хворіти, то потім лише чверть громадян боялися самої епідемії, а інші мали страх перед економічними наслідками, спричиненими коронакризою. Саме це і зумовило перерозподіл коштів. Ми розуміли, що заробітні плати медикам, закупівля медикаментів, засобів захисту, облаштування лікарень і таке інше – це, безперечно, вкрай важливі речі. Та ще важливіше було підтримати людей і зменшити тиск на економіку в цілому. І один з кращих шляхів — це інвестиції у будівництво. Масштабне дорожнє будівництво — саме те, що забезпечує великий мультиплікатор по створенню робочих місць та розігрів економіки. [6]21.08.2020

  •  

Якщо у когось і досі виникають сумніви стосовно правильності перерозподілу коштів Ковід-фонду на «Велике будівництво», я готовий їх розвіювати з цифрами в руках. У нас від початку карантину дуже різко зросла кількість зареєстрованих безробітних – з 320 тисяч до більш ніж 500 тисяч. На сьогодні ми офіційно працевлаштували близько 240 тисяч людей. Якщо на піку реєстрації були такі дні, коли в центрах зайнятості реєструвалося по 6-7 тисяч людей одночасно, то сьогодні ця цифра пішла на спад. Це якраз динамічний показник, який демонструє певне покращення економічної ситуації. І що саме важливе для мене, стабілізацію ситуації в сфері зайнятості.[6]21.08.2020

Примітки

ред.