Юрко Позаяк

український письменник

Юрко́ Позая́к (справжнє ім'я Ли́сенко Ю́рій Васи́льович, нар. 1958) — український поет, перекладач і державний службовець.

Юрко Позаяк
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  • Молоді намагаються зруйнувати все старе, а старші це старе затято боронять. І тим, і тим роль вдається лише частково. Якби молоді не руйнували, людство б тисячоліттями тупцювало на місці. Якби старші не боронили, «підростаюча зміна» знесла б усе к чортовій матері.
  • Коли треба щось чітко і ясно сформулювати, кажуть: розставмо крапки над І. Але ми, українці, й тут переплюнули всіх. Ми часто, замість однієї, ставимо відразу дві крапки — Ї.
  • Роль зайчика для нашої нації ми недооцінюємо.

Поезія

ред.
  •  

Слоника замучили
Кляті москалі…

  — «Дума про слоника» (1988[1]—1998[2])
  •  

Ти увійшов у мене наче спис
Й обвис…

  — «Обірваний жіночий сонет про кохання» (1991)[2]
  •  

Що, що чадить? Чадить ЧАЕС. На ЧАЕС — ЧП.

  — «Чорнобильський букварик»[3][4]

Примітки

ред.
  1. Юрко Позаяк - Дума про слоника та ін.. Home Page of Grigory Naumovets. Процитовано 2017-01-27.
  2. а б Із книги "Шедеври" (перше видання). Вірші Юрка Позаяка. Процитовано 2017-01-27.
  3. Мандрухович, Иосиф (2008-03-24). «Ти увійшов у мене наче спис - й обвис..» (ru, ua). ОБКОМ. Процитовано 2017-01-27.
  4. gre4ka.info (2010-12-26). Юрко Позаяк. Чорнобильський букварик на YouTube

Джерела

ред.