Нація
На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.
Цитати
ред.Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.[1] |
|||||
— Ян Коллар |
— Валер'ян Підмогильний |
There is such a thing as a nation being so right that it does not need to convince others by force that it is right. | |||||
— Вудро Вільсон |
— Артур Міллер |
Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря[5]. |
|||||
— Дмитро Донцов |
— Дмитро Донцов |
Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих — ось що є найважливіше в окресленні слова «нація»[6]. |
|||||
— Юрій Липа |
— Юрій Липа |
— Микола Михальченко |
— Роман Коваль |
— Роман Коваль |
— Роман Коваль |
Нація не поза нами, а в нас, не поза тобою, а в тобі[8]. |
|||||
— Роман Коваль |
Нація — уявна спільнота в реальності, де існують лише люди. [9] |
|||||
— Михайло Мінаков |
Орієнтація на чужу державу, чужий уряд, чужу організацію зазвичай вимагає тяжкої розплати інтересами і коштами своєї нації, включно до незалежності, свободи і навіть життя[10]. |
|||||
— Сергій Шелухін |
— Сергій Губерначук |
Людина не є рабом ні раси, ні мови, ні релігії, ні течії рік, ані напрямку гірських хребтів. Велике згромадження людей зі здоровим розумом і гарячим серцем витворює моральну свідомість, яка зветься нацією. Наскільки ця моральна свідомість доводить свою силу жертвами, що вимагають зречення особи на користь спільноти, настільки вона законна, вона має право на існування.[11] |
|||||
— Ернест Ренан |
Спільність інтересів зазвичай є могутнім зв’язком між людьми. Але чи досить самих інтересів, щоб витворити націю? Не думаю. Спільність інтересів витворює торговельні договори. В національності є одна сторона почування: вона і душа й тіло одночасно.[11] |
|||||
— Ернест Ренан |
Нація – це душа, духовний принцип. З двох речей, які є, властиво, однією, складається душа, цей духовний принцип. Одна в минулому, друга – в майбутньому. Одна – це спільне володіння багатим спадком споминів, друга – спільна згода, бажання жити разом, користатися спільним і надалі неподільним спадком.[11] |
|||||
— Ернест Ренан |
Нація, як і особи, це результат довгих зусиль, жертв і самовідречення. Культ предків – найвідповідальніший з усіх; предки зробили нас такими, якими ми є тепер. [11] |
|||||
— Ернест Ренан |
Тепер існування націй добре, навіть потрібне. Існування їх – гарантія свободи, яка зникла б, коли б світ мав тільки один закон, тільки одного пана.[11] |
|||||
— Ернест Ренан |
— Дмитро Павличко |
Навчені тільки описувати, а не вдосконалювати об'єкти свого дослідження, історики, природно, перебувають у полоні ідей, які панують у спільнотах, де їм випало жити та працювати, і розвиток за кілька останніх сторіч, а надто за життя останніх генерацій, національних суверенних держав, що претендують на самодостатність, спонукав їх обирати за нормальне поле свого наукового пошуку націю. Але історія жодної європейської нації чи національної держави не може бути пояснена сама по собі.[13] — «Дослідження історії». |
|||||
— Арнольд Джозеф Тойнбі |
Перша модерна нація оголосила під час Французької революції новий принцип самоідентифікації не за релігією, не за територією, як було до того, не за підпорядкованістю монарху чи суверену, а за зпільністю цінностей, яких тоді було названо три: Свобода, Рівність, Братерство (Liberté, Е́galité, Fraternité). Це була політична нація, для якої етнічні, релігійні, станові, класові ріжниці не мали значення за умови, що поділялися ці три цінності[14]. |
|||||
— Юрій Шевчук |
— Юрій Шевчук |
Сучасний світ, подобається це нам чи ні, є світом націй.[15] — А не імперій. Імперська сила не конвертується в багатство.(там же) |
|||||
— Ярослав Грицак |
Примітки
ред.- ↑ Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)
- ↑ Екстракт 150(1), 2009, с. 933
- ↑ Английские цитаты. Wilson (Вильсон, Томас Вудро). verses.ru. Процитовано 27 грудня 2015.
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 153
- ↑ а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Дмитро Донцов
- ↑ а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Липа Юрій Іванович
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Михальченко Микола Іванович
- ↑ а б в г Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Коваль Роман Миколайович
- ↑ Мінаков М. Розтинаючи уяву. Філософський вступ // Водотика Т., Магда Є. Ігри відображень. Якою бачить Україну світ. — Харків: Віват, 2016. – С. 3.
- ↑ Варшавський договір між поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 р. Прага: Видавництво "Нова Україна", 1926 (7 с.)
- ↑ а б в г д Що таке нація?//zbruc.eu
- ↑ Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Дмитро Павличко
- ↑ Тойнбі, Арнольд. Дослідження історії. Том 1 / Пер. з англ. В. Шовкуна. — Київ: Основи, 1995. — С. 14. — ISBN 5-7707-5617-9
- ↑ а б Мовознавець Юрій Шевчук: В Україні триває небачена русифікація, що межує з расизмом
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 391
Джерела
ред.- Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сюндюков. — Київ: 2009. — 1040 с. — ISBN 978-966-8152-15-3
- Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4