Нація

спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків та мови
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Вікісловник
Дивіться у Вікісловнику:

На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.

ЦитатиРедагувати

  •  

Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.[1]

  Ян Коллар
  •  

Ми вийшли з минулого й сумуємо за ним. І в любові до нації теж є сум за минулим. Основне в нації — це спогад. До нації прилучається тільки той, хто психічно з’єднався з її минулим[2]. — «Невеличка драма»

  Валер'ян Підмогильний
  •  

Нація може бути настільки права, що їй не треба силою переконувати у своїй правоті інші нації[3].

 

There is such a thing as a nation being so right that it does not need to convince others by force that it is right.

  Вудро Вільсон
  •  

Нація, яка провадить бесіду сама зі собою, — ось що таке хороша газета[4].

  Артур Міллер
  •  

Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря[5].

  Дмитро Донцов
  •  

Нація, в якій воля до власного політичного ідеалу, до політичного чину ще не розвинена або розвинена рудиментарно, властиво, не є нація, а тільки нарід[5]

  Дмитро Донцов
  •  

Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих — ось що є найважливіше в окресленні слова «нація»[6].

  Юрій Липа
  •  

Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації[6]?

  Юрій Липа
  •  

Нація жива доти, доки в її душі не згасне ідея державності[7].

  Микола Михальченко
  •  

Життя нації — у дії, безсмертя — у слові[8].

  Роман Коваль
  •  

Кожна нація має свою правду[8].

  Роман Коваль
  •  

Нація може загинути, — нашіптує розум, нація вистоїть — говорить віра[8].

  Роман Коваль
  •  

Нація не поза нами, а в нас, не поза тобою, а в тобі[8].

  Роман Коваль
  •  

Нація — уявна спільнота в реальності, де існують лише люди. [9]

  Михайло Мінаков
  •  

Орієнтація на чужу державу, чужий уряд, чужу організацію зазвичай вимагає тяжкої розплати інтересами і коштами своєї нації, включно до незалежності, свободи і навіть життя[10].

  Сергій Шелухін
  •  

Доля нації робити і творити історію сьогодні й повсякчас.

  Сергій Губерначук
  •  

Нація як кожен живий організм зобов’язана боротися за свою невмирущість. Тому вона творить і ненастанно роз­виває свою культуру як непроминальне, надчасове явище, здатне бути духовною силою національної влади і держави[11].
«Енергія культури» (лекція) (2004)

  Дмитро Павличко
  •  

Навчені тільки описувати, а не вдосконалювати об'єкти свого дослідження, історики, природно, перебувають у полоні ідей, які панують у спільнотах, де їм випало жити та працювати, і розвиток за кілька останніх сторіч, а надто за життя останніх генерацій, національних суверенних держав, що претендують на самодостатність, спонукав їх обирати за нормальне поле свого наукового пошуку націю. Але історія жодної європейської нації чи національної держави не може бути пояснена сама по собі.[12]«Дослідження історії».

  Арнольд Джозеф Тойнбі

ПриміткиРедагувати

  1. Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)
  2. Екстракт 150(1), 2009, с. 933
  3. Английские цитаты. Wilson (Вильсон, Томас Вудро). verses.ru. Процитовано 27 грудня 2015.
  4. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 153
  5. а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Дмитро Донцов
  6. а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Липа Юрій Іванович
  7. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Михальченко Микола Іванович
  8. а б в г Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Коваль Роман Миколайович
  9. Мінаков М. Розтинаючи уяву. Філософський вступ // Водотика Т., Магда Є. Ігри відображень. Якою бачить Україну світ. — Харків: Віват, 2016. – С. 3.
  10. Варшавський договір між поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 р. Прага: Видавництво "Нова Україна", 1926 (7 с.)
  11. Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Дмитро Павличко
  12. Тойнбі, Арнольд. Дослідження історії. Том 1 / Пер. з англ. В. Шовкуна. — Київ: Основи, 1995. — С. 14. — ISBN 5-7707-5617-9

ДжерелаРедагувати

  • Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сондюков. — Київ: 2009. — 1040 с. — ISBN 978-966-8152-15-3