Ян Щасний Гербурт
Ян Ща́сний Ге́рбурт (або Іоан Фелікс Гербурт; пол. Jan Szczęsny Herburt, іноді Jan Feliks Herburt, 12 січня 1567 — 31 грудня 1616, Добромиль) — політичний і літературний діяч, дипломат Речі Посполитої. Власник Добромильського замку, міста Добромиля в Руському воєводстві, засновник друкарні.
| Ян Щасний Гербурт | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.З твору «Розмисел про народ руський», 1613 р.
ред.Жоден розум, жодне насильство не можуть досягти того, шоб руси не було в Русі[1]. |
Коли до духовних справ долучаються світські домагання, там уже нічого похвального бути не може[1]. |
Якщо духовних речей шукають, то чому не духовними засобами[1]? |
Війська та гармат Господь Христос не заживав, також і всі правдиві учні його[1]. |
Коли в Індії іспанець шукає золота, а у владицтвах руських шукають грошей, нехай не прикрашають того богомільністю[1]. |
В умислах людських найліпше право й матір усіх прав — звичай. Бо чи ж щось інше є право, як не самий звичай, уживаний проздовж багатьох літ і якого визнано за добрий, і вже потім, щоб ніхто не дорікав, покладено на папір. Звичай — це право, яке завдяки тривалому вживанню впроваджене і прийняте між людьми[2]. |
Право писане — мертве, коли звичай його не оживлює. Всі писані слова можна легко заперечити, але те, що існує у вжитку багатьох людей, важко й найхитрішому інакше подати, як це всі люди розуміють[2]. |
Ті привілеї треба утримувати, котрі не суперечать праву[2]. |
Чи зле, коли треба щось поправити й відмінити? І чи не ліпше відмінити, згідно з правом, те, що дане супроти права[2]? |
Примітки
ред.Джерела
ред.- Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7
