Ярмоленко Андрій Миколайович

український футболіст

Андрі́й Микола́йович Ярмо́ленко (нар. 1989) — український футболіст, нападник збірної України та «Динамо» (Київ). Автор найшвидшого голу в історії збірної.

Ярмоленко Андрій Миколайович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати ред.

  •  

Було приємно таке порівняння, з таким великим нападником. Але у нас в країні з Шевченком прийнято порівнювати практично будь-якого молодого гравця, який яскраво починає. Для себе вирішив: «Не хочу бути другим Шевченком, хочу залишити якийсь свій слід, хочу бути першим Ярмоленком!»

 

Было приятно такое сравнение, с таким великим нападающим. Но у нас в стране с Шевченко принято сравнивать практически любого молодого игрока, который ярко начинает. Для себя решил: «Не хочу быть вторым Шевченко, хочу оставить какой-то свой след, хочу быть первым Ярмоленко!»[1]

  •  

Про сильні якості говорити не буду, а про слабкі можу спокійно сказати, тому що бачу, над чим мені треба працювати. Це при моєму зрості, в першу чергу, гра головою, і я над цим працюю, як працюю і над своєю слабкою ногою — над правою. Потрібно приділяти цьому дуже багато часу.

 

О сильных качествах говорить не буду, а о слабых могу спокойно сказать, потому что вижу, над чем мне надо работать. Это при моем росте, в первую очередь, игра головой, и я над этим работаю, как работаю и над своей слабой ногой — над правой. Нужно уделять этому очень много времени[1].

  •  

Коли тільки починав грати, не бачив себе ніким, окрім як чистим нападником. Потім перекваліфікували в лівого півзахисника, спочатку десь було некомфортно. Потім почали ставити праворуч і зараз я настільки звик до гри на правому фланзі півзахисту, що не уявляю себе десь ще. — Про комфортну позицію на полі.

 

Когда только начинал играть, не видел себя никем, кроме как чистым нападающим. Потом переквалифицировали в левого полузащитника, сначала где-то было некомфортно. Затем начали ставить справа, и сейчас я настолько привык к игре на правом фланге полузащиты, что не представляю себя где-то еще[1].

  •  

З приходом Реброва трохи змінюється манера гри «Динамо». При Блохіні більше вимагалася швидкість, використовувалися подачі з флангів. Зараз ми намагаємося більше тримати м'яч, контролювати хід гри, розіграти до вірного. Зараз дещо по-іншому. Футбол теж не стоїть на місці і тренерський штаб це бачить, намагається ставити сучасний футбол.

 

С приходом Реброва немного меняется манера игры «Динамо». При Блохине больше требовалась скорость, использовались подачи с флангов. Сейчас мы стараемся больше держать мяч, контролировать ход игры, разыграть до верного. Сейчас несколько по-другому. Футбол тоже не стоит на месте, и тренерский штаб это видит, старается ставить современный футбол[1].

  •  

Не розумію, що дало людям те, що вони зламали ворота, влаштували якийсь бардак. Найцікавіше, коли в серії пенальті рівний рахунок і люди біжать битися — це мені не зрозуміло.
Ми ж приходимо на футбол, а хто хоче побитися, будь ласка, у нас йде війна в країні. Якщо нікуди дівати свої сили, можна взяти автомат і піти повоювати, а не бігати тут на стадіоні[2]. — Про дії вболівальників, які після фінального свистка у фіналі Кубка України 2015 р. вибігли на поле.

  •  

Мені дуже подобається як веде себе Конор. Так, він десь зухвалий, десь дуже різкий у висловлюваннях, але, думаю, багатьом людям подобається те, що він робить на прес-конференціях. За цим завжди весело і забавно спостерігати.
Ніхто мені не казав, що я з ним схожий, хоча у нас один і той же стиль в бою[3].

  •  

Мілевський, мабуть, один з найсильніших футболістів серед тих, з ким мені доводилося виступати в одній команді. Не кожен гравець здатний зробити таку передачу, яку може віддати він[4].

  •  

У дитинстві моїм кумиром був Андрій Шевченко. Проте з віком цей стан проходить, і ти розумієш, що потрібно бути не другим кимось, а першим Ярмоленко[4].

  •  

Для досягнення успіху треба працювати і ще раз працювати. Заради впевненості, то на футбольному полі необхідно отримувати максимальне задоволення. Коли ти виходиш грати, то повинен бути розслабленим. Виходити на поле і мучитися — це не те[4].

Про Ярмоленка ред.

  •  

Ярмоленко хоче пограти в топ-клубі. Я йому надам таку можливість, але для цього у мене повинен лежати факс на столі, з пропозицією від топ-клубу про покупку Андрія. А якщо його не купить топ-клуб, Ярмоленко нікуди не піде і буде, як професіонал, відпрацьовувати свій контракт. Він не піде як Коноплянка, який намагається піти і шантажує свій клуб[5].

  Ігор Суркіс
  •  

Ярмоленко — футболіст світового рівня. У нього є багато хороших якостей, він дуже атлетичний, володіє високою швидкістю і непоганою технікою. Однак, його дуже легко вимкнути з гри, оскільки він діє дуже передбачувано. Його головний недолік у тому, що у нього не вистачає фантазії на футбольному полі[6].

  Мірча Луческу
  •  

Ярмоленко швидкий, цілеспрямований, має відмінне гольове чуття. З ним і Арнаутовичем «Вест Гем» матиме відмінну атаку, дуже небезпечну для суперників. Обидва дуже швидкі, технічні, захисники не люблять грати проти таких футболістів. Можуть взяти м'яч під свій контроль, увірватися в штрафну і зробити все для того, щоб забити гол[7].

  Алан Ширер
  •  

Коноплянка дуже додав, особливо в національній команді, урізноманітнив свою гру, так само, як це зробив і Андрій Ярмоленко. Вони стали меншою мірою фланговими гравцями, відтягуючись до середини поля. Відповідно, стали більше працювати на команду та активніше брати участь у командній конструкції гри, чим лише підвищили свій потенціал[8].

  Андрій Шевченко

Примітки ред.