Мірча Луческу
Мі́рча Луче́ску (рум. Mircea Lucescu; нар. 1945) — румунський футболіст і тренер, головний тренер донецького «Шахтаря»; батько футбольного тренера Развана Луческу.
Мірча Луческу | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Ні, я не згоден з цією системою. Відповідальність поділена відразу на п'ятьох. Це неправильно. Тягар відповідальності повинна нести тільки одна людина! Як і в клубі повинен бути один президент. Де кілька акціонерів, там немає нічого, крім великих проблем. Подібне я побачив і в Туреччині, і в інших місцях. У команді є один тренер, який приймає рішення, порадившись з помічниками. І повинен бути один арбітр, за яким останнє слово. Всі інші тільки перекладають відповідальність з себе на інших. Виходить, що головний арбітр, перебуваючи в полі, не ставить пенальті і чекає, що скаже йому бічний. А той теж чекає рішення іншого... Це ненормально. Так, може бути допущена помилка, але відповідальність за неї повинна нести одна людина[1]. — Про збільшення кількості арбітрів на полі. |
Проти. Вважаю це неможливим. Ми ж не можемо переривати гру, щоб дивитися повтори. Футбол хороший своєю постійною динамікою. А помилки властиві людині. Це нормально, але тільки якщо набирає чинності людський фактор, а не якісь навмисні дії, як буває іноді. Це зовсім інша справа. Також можуть мати місце і помилки футболістів. Футбол — це єдина колективна гра, яка базується на помилках. Усі інші — на якихось схемах, на точності, комбінаціях і так далі. У футболі ж головну роль відіграють талант, імпровізація, інстинкт... Можеш зіграти успішно, а можеш і допустити помилку[1]. — Про застосування відеоповторів голів під час матчів. |
Моя сім'я по всьому світу: одні працюють, інші вчаться. Ми рідко збираємося разом. Тому найважливіші моменти мого життя пов’язані з футболом. Коли новий гравець починає розуміти те, що я хочу від нього, я себе почуваю щасливим. Потім дуже важливо втілити на футбольному полі ці ідеї. Речі не грандіозні, але важливі — серце і душа, які в них були вкладені. А результат приносить відчуття того обсягу роботи, який був виконаний. Є дрібниці, які дуже важливі! Зате потім ти отримуєш від своєї роботи, від якості зробленого, ні з чим не порівнянне задоволення[2]. — Про головну подію у особистому, сімейному житті в 2013 році. |
Зараз в Україні дуже складно. Я втомився від того, що нам доводиться грати на інших стадіонах. Політична обстановка може змусити мене покинути Україну. І не тільки політична, а й спортивна. Це дуже складний сезон. У "Динамо" перевага перед нами, думаю, це їхній рік. Не думаю, що вдасться виправити ситуацію. Наприклад, "Металіст" проти нас зрівняв рахунок на 94-й хвилині, а "Динамо" проти "Олімпіка" на 94-й забило переможний гол. Їм пощастило, а нам — ні... |
Мої футболісти не були сконцентровані в кінцівці поєдинку, хоча ми і заслуговували перемоги. На жаль, але в цьому році у нас не було шансів. Важливо те, що ми вийшли в Лігу чемпіонів. |
Ви знаєте, в Україні громадянська війна. Ми вже тривалий час не перебуваємо вдома і майже рік живемо в готелях. Базуємось в лісі біля Києва. Але нам дуже не вистачає нашого найкрасивішого і сучасного стадіону "Донбас Арена". Ми постійно подорожуємо — всі 52 рази в сезоні ми літали на матчі на літаку. |
Якби вони зайшли на сайт УЄФА, то побачили б, що я другий за кількістю виграних трофеїв. Я дуже здивований високому місцю Лобановського у цьому рейтингу. За межами України він нічого не досяг.[6] — Про 6-е місце Валерія Лобановського у рейтингу найкращих клубних тренерів в історії футболу за версією France Football, Мірча Луческу 41-й. |
По-перше, я скучив за Україною. Хотів повернутися в цю країну, де у мене були успішні результати. Тут у мене були дуже хороші стосунки з уболівальниками. Я вдячний долі за те, що я прийшов до клубу з великими традиціями, талановитими футболістами. І я впевнений, що разом ми будемо плідно працювати. — Про призначення головним тренером київського «Динамо»[7]. |
Мені було складно дуже пережити цей час: військові дії, війна, відсутність уболівальників на трибунах, хвилини мовчання перед кожним матчем. Це складно, з роками все сентиментальніше. Кожна гра давалася мені важче і важче. Думати весь час про тих людей, які гинуть на фронті, про мирне населення... Це складно поєднувати із футболом.[8] |
Про нього
ред.Взагалі-то у них один і той же стиль, вони обидва є природженими переможцями. Їм до душі атакувальний футбол, вони віддають перевагу красивому ігровому стилю. Вони вимагають від своїх команд грати в пас, дуже детально розбирають всі робочі моменти. Якщо коротко, їм обом подобається, щоб їх команди грали в сучасний футбол — Про Мірчу Луческу і Арсена Венгера. |
|||||
— Едуардо да Сілва[9]. |
Хочу представити Мірчу Луческу, одного з найкращих тренерів у світі. Сподіваюсь, що з приходом його тренерської команди відродяться переможні традиції київського «Динамо», він завоює багато титулів, і вболівальники будуть оцінювати Мірчу за його результатами. |
|||||
— Президент ФК «Динамо» (Київ) Ігор Суркіс[7]. |
-
Віктор Прокопенко і Мірча Луческу (2014).
Примітки
ред.- ↑ а б Луческу підбив підсумки сезону - велике інтерв'ю
- ↑ Мірча ЛУЧЕСКУ: «Найважче в житті — досягти успіху»
- ↑ Мірча Луческу: Думаю про звільнення. Ще не знаю, як вчиню
- ↑ Луческу: Думаю, я залишуся в Україні
- ↑ Луческу: У "Шахтарі" багато хто в Україні бачить ворога і називають сепаратистами
- ↑ Луческу: Лобановський нічого не досяг
- ↑ а б Це сталося. Мірча Луческу – головний тренер Динамо Київ. Офіційно. Football.ua. Процитовано 13 квітня 2021.
- ↑ а б Луческу: Дякую всім, дякую українському футболу, Україні – за ці 15 років
- ↑ Эдуардо: «У Луческу и Венгера один и тот же стиль» (російська). Football.ua. Процитовано 13 квітня 2021.