Ярослав Врхліцький

Ярослав Врхліцький (1853–1912) — чеський поет, драматург, журналіст, перекладач.

«Бар-Кохба»

	Великий Рим — це правду ти сказав,— Великий на вазі людської долі, Але на божій, бач, вазі ми більші. Цього ти не піймеш, поганець!^[1] — Розділ IV «Вибранець Господній».
	Řím velký jest — ó pravdu jsi to děl! — na váze lidských losů velký jest, na božské váze my však větší jsme, to nechápeš, ty pohan!^[2]
	— Акіба

	Де міць, там право. Ну, де був ваш бог, Коли вперед римляни в край ваш впали, Коли вперед смолоскип кинув Тит У храм його святий? Боги ж поганські, З котрих в нерозумі своїм смієшся, Зовеш їх витвором голов безмізких,— Перемогли понурого Єгову. Конець — вінець. Тепер ви труп.^[1] — Діалог з Акібою. Розділ IV «Вибранець Господній».
	Kde moc, tam právo. Rci, kde váš byl bůh, když poprv Říman v kraje vaše vtrh, když Titus první vrhl pochodeň V chrám jeho svatý? Naši bohové, jimž smějete se a jichž nechápete, již vám jsou stvůry hlav jen střeštěných, nad mračným zvítězili Jehovou. — A platí výsledek. Jste mrtví dnes.^[3]
	— Руф (римлянин)

	Послухай, що тобі скажу, лєгате! Додому йди, скажи там: хоч би Рим Увесь із своїх гір сімох прийшов Сюди з цілою силою своєю З цілого світа, не зогне Сіона, Не зоре поля, де був храм Єгови.^[4] — Діалог з Руфом. Розділ IV «Вибранець Господній».
	Jdi domů, legate, a vyřiď tam: Řím kdyby celý se svých sedmi hor a s velmocí svou šírou v světě celém sem přišel k nám, Sionem nepohne a nezorá lán chrámu Jehovy!^[5]
	— Бар-Кохба

	Бог воїнства вже вислухав наш плач, О діти, радуйтесь, великий він, Старий Єгова в ризах сил своїх А милосердіє його без краю.^[6] — Розділ VI «Тур-Сімон».
	Bůh zástupů již vyslyšel náš pláč, ó dítky, radujte se, veliký jest starý Jahvé v plášti síly své, a smilování jeho bez konce!^[7]
	— Старець на хресті

	Акіба: Так признаєш і сам його, лєгате, Значить, він єсть і Рим його признає, Великий Ягве непоборних сил, Що вів Саула й Юду Маккавея, Що й нас веде й до тебе мовить мною. Руф: Я знаю тільки бога переможця, Цей зветься Рим; — а чом мовчить ваш бог? Акіба: Згрішили ми, мабуть, нас знать не хоче, Та знаєм ми його й будемо знати.^[8] — «Бар-Кохба» (розділ IV «Вибранець Господній», переклад на українську — Іван Франко).
	Akiba: Jej tedy uznáváš sám, legate, on tedy jest, i Řimem uznán jest, on velký Jahvé nezmožených vojsk, jenž Saula ved i Judu Machabea, jenž vede nás a k tobě mluví mnou. Rufus: Já znám jen boha, který vítězí, dnes sluje Řím — proč mlčí ten váš bůh? Akiba: Snad zhřešili jsme, nechce znáti nás, však my jej známe a znát budeme!^[9]

Франко І. Твори. З чужих літератур: драм. поеми та інше; до друку виготував І. Лизанівський; за заг. ред. С. Пилипенка. — Харків: Рух, 1929. — Т. 28, кн. 2. — 430 с.
Jaroslav Vrchlický. Bar-Kochba. — Praha: J.R. Vilímek, 1897. — 409 с.