Дім, який ти побудував, я освятив, зробивши так, щоб моє ім'я перебувало в ньому повіки. Мої очі і моє серце будуть там завжди.[1] — Про Храм Соломона. 1 Царів 9:3.
Ти всім серцем хотів побудувати дім для мого імені,— і добре, що у твоєму серці було таке бажання,— але ти не побудуєш цього дому. Твій син, який народиться в тебе, побудує дім для мого імені.[2] — Про царя Давида. 2 Хронік 6:8-9.
— Бог Єгова (Ягве)
Мої очі будуть відкриті, і вуха будуть уважні до молитов, з якими звертатимуться у цьому місці. Я вибрав і освятив цей дім, щоб моє ім'я перебувало в ньому повіки. Мої очі і моє серце будуть там завжди.[3] — 2 Хронік 7:13-16.
— Бог Єгова (Ягве)
Але якщо ви відвернетесь від мене і відкинете мої постанови та заповіді, якщо почнете служити та вклонятися іншим богам, то я викореню вас з краю, який вам дав, а дім, що я освятив для свого імені, відкину з-перед моїх очей. Я зроблю його посміховищем, і всі народи глузуватимуть з нього. Цей дім обернеться на купу руїн, і кожен, хто проходитиме повз нього, остовпіє від здивування…[3] — 2 Хронік 7:19-21.
— Бог Єгова (Ягве)
Я збираюсь побудувати дім для імені Єгови, мого Бога, та освятити цей дім для нього, щоб перед його лицем спалювати пахучий фіміам, постійно класти у стоси хліби та приносити цілопалення зранку і ввечері, в суботи, в новомісяччя і у свята для нашого Бога Єгови. Це постанова для Ізраїля на віки. Дім, який я хочу побудувати, має бути величний, адже наш Бог — величніший за всіх богів.[4] — Повідомлення для тирського царя Хірама. 2 Хронік 2:4-5.
Нехай твої очі день і ніч дивляться на цей дім — місце, про яке ти сказав: «У ньому перебуватиме моє ім'я». Почуй молитву, з якою твій слуга звертається, ставши лицем до цього дому.[5] — Присвячення Єрусалимського храму. 1 Царів 8:29, також 2 Хронік 6:20.
— Цар Соломон
Коли твій народ Ізраїль буде грішити проти тебе, і через це його розіб'ють вороги, але він навернеться і буде прославляти твоє ім'я, буде молитись у цьому домі та благати тебе про ласку, то почуй з неба і прости гріх свого народу Ізраїля, поверни цих людей до краю, який ти дав їхнім прабатькам.[6] — 1 Царів 8:33-34, також 2 Хронік 6:24-25.
— Цар Соломон
Коли вони будуть грішити проти тебе, і через це закриється небо та не буде дощу, і коли вони будуть молитися, ставши лицем до цього дому, будуть прославляти твоє ім'я та перестануть грішити після того, як ти їх впокориш, то почуй з неба і прости гріх своїх слуг, свого народу Ізраїля. Настав їх на добру дорогу, якою вони мають ходити, і пошли дощ на свій край, який ти дав у спадщину своєму народові.[6] — 1 Царів 8:35-36, також 2 Хронік 6:26-27.
— Цар Соломон
Також якщо чужинець, який не належить до твого народу Ізраїля, почує про твоє ім'я і прийде з далекого краю (бо він почує про твоє величне ім'я і про великі діла, які ти здійснив могутньою рукою), якщо він прийде та помолиться, ставши лицем до цього дому, то почуй з неба, твоєї оселі, і зроби все, що він попросить, щоб усі народи на землі знали твоє ім'я і боялися тебе, як боїться твій народ Ізраїль, і щоб вони знали, що дім, який я побудував, названий твоїм іменем.[6] — 1 Царів 8:41-43, також 2 Хронік 6:32-33.
— Цар Соломон
Якщо твій народ піде на війну з ворогами шляхом, яким ти його пошлеш, і помолиться до тебе, ставши лицем до міста, яке ти вибрав, і до дому, який я збудував для твого імені, то почуй з неба його молитву і прохання про ласку та поведися з ним справедливо.[7] — 2 Хронік 6:34-35.
— Цар Соломон
Де міць, там право. Ну, де був ваш бог,
Коли вперед римляни в край ваш впали,
Коли вперед смолоскип кинув Тит
У храм його святий? Боги ж поганські,
З котрих в нерозумі своїм смієшся,
Зовеш їх витвором голов безмізких,—
Перемогли понурого Єгову.
Конець — вінець. Тепер ви труп.[8] — Діалог з Акібою. Ярослав Врхліцький «Бар-Кохба (розділ IV «Вибранець Господній», переклад на українську — Іван Франко).
Kde moc, tam právo. Rci, kde váš byl bůh,
když poprv Říman v kraje vaše vtrh,
když Titus první vrhl pochodeň
V chrám jeho svatý? Naši bohové,
jimž smějete se a jichž nechápete,
již vám jsou stvůry hlav jen střeštěných,
nad mračným zvítězili Jehovou. —
A platí výsledek. Jste mrtví dnes.[9]
— Руф (римлянин)
Ось поглянь, червоніють поля,
Труп на трупі усюди:
Се піднявся страшний Вавілон
На загладу Іюди.
Храм Єгови в огні… А сей тлум…
Мов комахи по полю,
Йдуть по тисячу сковані враз
Недобитки в неволю.[10] — Іван Франко«Мойсей» (розділ XVIII).
— Голос (Азазель)
Іще раз храм Єгови горить,
І сей раз уостаннє:
Бо що тая рука розвалить,
Те вже більше не встане.[11] — Зруйнування відновленого Єрусалимського храму римлянами у 70 році. Іван Франко «Мойсей» (розділ XVIII).
↑Франко І. Твори. З чужих літератур: драм. поеми та інше; до друку виготував І. Лизанівський; за заг. ред. С. Пилипенка. — (Харків: Рух, 1929). — Т. 28, кн. 2. — С. 23
↑Jaroslav Vrchlický. Bar-Kochba. Praha: J.R. Vilímek, 1897. S. 98
Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. О. Ф. Погребенника; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 5. — 381 с.
.jpg)
