Пустовий Ярослав Ігорович

Ярослав Ігорович Пустовий (нар. 29 грудня 1970; Кострома) — український космонавт та інженер. Кандидат фізико-математичних наук. Дублер першого українського астронавта Леоніда Каденюка. Досвіду польотів у космос не має.

Ярослав Пустовий

Стаття у Вікіпедії

Цитати

Державна та комерційна космонавтика мають, на мою думку, доповнювати одне одного, а не змагатися. Уже зараз очевидно, що державна космонавтика хоче «віддати» навколоземні орбіти комерційним компаніям, комерційним операціям, тому що тут зрозумілий ринок. А державна космонавтика – це перш за все фундаментальні дослідження, які не приносять комерційної вигоди одразу. Державна космонавтика має сконцентруватися на стратегічних завданнях, починаючи з повернення на Місяць і далі – на Марс, на астероїди.

Коли на час польоту призначений дуже складний довготривалий експеримент, який вимагає спеціальної підготовки, а не просто загальної, як у бортінженера, то в таких випадках призначали окремого члена екіпажу, який саме до нього й готувався. Зазвичай у таких експериментах брали участь або самі вчені, які розробили їх, або представники індустрії, або астронавти з інших космічних агентств. Саме тому тоді Україні й було запропоновано, щоб український астронавт летів як дослідник. Нам було доручено виконувати спільний україно-американський експеримент. Він, до речі, так і називався.

Коли я ще вчився в академії, мені трапилася дуже цікава книжка про математичну фізику. Це теорія, яка заснована на тому, що будь-який процес у природі можна описати системою диференційних рівнянь, здається, не більш ніж другого ступеня. Тобто всі процеси у світі проходять за одними й тими самими принципами. Якщо ви розумієте аеродинаміку – ви зрозумієте й електродинаміку. Математика дає не тільки вміння рахувати гроші, хоча це теж важливо, вона дає можливість людині побачити єдність світу. Ну і математика – це логіка в найчистішому її варіанті, логіка, яка записана так, що її не можна інтерпретувати якось інакше.

Люди завжди рухаються вперед тоді, коли є якась комерційна вигода. Було вигідно освоїти Америку – європейці це зробили. І космос нічим не відрізняється. Наприклад, авіація була така, як і космонавтика: люди робили щось дивне, і їх ніхто не розумів. Проте коли побачили, що це комерційно вигідно, авіація пішла вперед великими кроками, і зараз це величезна індустрія, яка, до речі, поки що набагато перевищує космічну.

Люди, які мають летіти в космос, повинні пройти підготовку, бути повністю поінформованими про всі небезпеки, які з цим пов’язані. Космос – це досить небезпечна справа. І як бути з легальною стороною цього бізнесу поки що чіткої відповіді немає. Навіть щодо такої земної «дрібниці», як юриспруденція, є питання, на які треба спочатку знайти відповідь. — Про космічний туризм

Математика – це основа всього. Я взагалі себе математиком вважаю. Навіть якщо людина обирає якусь іншу професію, математика завжди стане в пригоді, адже вона дозволяє дивитися на світ зовсім іншими очима. Наприклад, якщо ви розумієте теорію вищої математики (те, що в англійській мові називається calculus – пов’язане з похідними та інтегралами), то ви розумієте процеси, які відбуваються навколо вас. Ви побачите, що швидкість – це не тільки в машині й на велосипеді, а це швидкість будь-якого процесу, зокрема соціального. Через цю призму ви зможете дивитися на Всесвіт як на єдине ціле.

На перші кораблі людей відбирали в основному за принципом, щоб вони могли вижити в ньому, тому головними критеріями були здоров’я та стійкість. Відбирали зазвичай пілотів-випробувальників або просто пілотів. Потім часи змінились, стало зрозуміло, що космос не такий уже й страшний і треба щось там робити, а не просто туди літати. Тому почали відбирати професіоналів.

Насправді я переконаний, що будь-яка людина, котра не має серйозних вад (проблем із серцем, тиском) цілком здатна пережити космічний політ на тому технологічному рівні, на якому це робиться нині.

Невагомість може відчути кожен, але на нетривалий час, навіть коли просто підстрибуєш. З одного боку, це дуже цікаво, з іншого – тривалий час перебування у невагомості на людину впливає досить негативно. Увесь наш організм побудований на тому, що гравітація діє: серце штовхає кров вгору проти сил гравітації, а коли вона відсутня, то це створює астронавтам проблеми в перші кілька днів місії, поки організм не пристосується і не почне це компенсувати. По-друге, коли організму щось не потрібно – він починає це відкидати. Так ми влаштовані.

У комерційної космонавтики, як і у будь-якого комерційного проекту, головне завдання – це заробляти гроші. На сьогодні це проекти пов’язані з комунікаційними супутниками, супутниками збору візуальних даних, тобто супутниками спостереження за Землею, і продажем цих даних. Супутник можна зробити, але якщо він ще не запущений у космос, то це просто купа обладнання, яка лежить на вашому складі. Ну і, звичайно, я думаю, що скоро все ж таки розпочнеться ера комерційних пілотованих польотів у космос.

Я думаю, треба розділяти дві речі: державну космонавтику й комерційну. З державною космонавтикою у нас завжди (у часи незалежності України) були питання, адже державна космонавтика – це винятково бюджетні кошти: от скільки виділили космічному агентству грошей, стільки воно може витратити на державну програму. Історично космічному агентству їх виділяли дуже мало.

Я думаю NASA хоче бачити Україну у всіх своїх ініціативах. Якщо будуть гроші, Україна дуже багато чого зможе зробити, тому що потенціал є, і я впевнений, що він досі не розгублений. Україна може зіграти дуже серйозну роль у всіх нових ініціативах, які є пріоритетними для NASA. З погляду комерційної космонавтики тут усе залежить від ринку, від тих бізнес-рішень, які ухвалюють люди, що вкладають особисті гроші в свої проекти.

Я можу сказати, що вся моя кар’єра з невеличкими винятками була пов’язана з космосом. Майже завжди є космічні проекти, над якими я працюю. Після повернення з Америки були надії, що будуть продовжувати підготовчу програму в Україні, однак цього не сталося. Якийсь час я працював у Космічному агентстві України, а потім, на початку 2000-х років, приєднався до руху, який зараз називається Newspace – «Нова комерційна космонавтика».