Математична фізика — загальна назва математичних методів дослідження і розв'язання диференціальних рівнянь, які виникають, зокрема, в фізиці. Математична фізика тісно зв'язана з фізикою в тій частині, яка стосується побудови математичної моделі, і водночас математична фізика — розділ математики, оскільки методи дослідження моделей є математичними.

Математична фізика
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати ред.

  •  

Математична фізика — це породження доби [Відродження], за якої одні й ті самі люди могли поєднувати в собі мислительні імпульси з діяльними.

  А. Н. Уайтхед[1]
  •  

Якщо фізика починається спостереженням, то продовжується при допомозі математики… Опанувати математичну логіку — це означає дістати потужне знаряддя для розробки фізики.

  Ф. X. Петрушевський[2]
  •  

Жодна природнича наука, якщо йдеться не про збирання сирового матеріалу, а про справжню творчість, не обійдеться без математики, матері всіх наук. Що ж до фізики… то тепер математика і фізика такою мірою злилися в одне ціле, що іноді важко розмежувати — де кінчається математика і де починається фізика.

  В. А. Стеклов[3]
  •  

Різні фізики працюють різноманітними методами, і завдяки цьому наука розвивається успішніше, але математичні методи посідають у сучасній теоретичній фізиці провідне становище, в той час як експеримент зберігає вирішальне значення для доведення правильності теорії.

  П. Дірак[4]
  •  

Математика стала інтелектуальним знаряддям фізика; тільки вона дає змогу науково точно виражати пізнані закони природи і застосовувати їх до складних процесів.

  М. Лауе[5]
  •  

Математика для фізика — це не тільки знаряддя, що допомагає розрахувати те чи інше явище; це також головне джерело ідей та принципів, на основі яких народжуються нові теорії.

  Ф. Дайсон[5]
  •  

Ми тепер не мислимо фізики без математики.

  І. Г. Петровський[6]
  •  

У математиці в законсервованій формі (у рівняннях, співвідношеннях, розв'язках) зберігаються абстрактні, очищені від випадкового, другорядного найглибші зв'язки, характерні для руху матерії. Так виникли, наприклад, рівняння математичної фізики і методи їх розв'язання.

  К. І. Щолкін[7]
  •  

Математика дає сучасним фізикам потужне, евристичне знаряддя, без якого вся новітня фізика з усіма її грандіозними досягненнями була б просто немислима.

  Т. Павлов[8]
  •  

Математика — це необхідна мова фізичної науки, але математична строгість корисна для фізики лише остільки, оскільки вона допомагає їй уникати помилок і досягати правильних відповідей. Усе, що поза тим, — естетична розкіш.

  Дж. Полкінгорн[9]
  •  

У міру того як фізика з кожним днем примножуватиме свої досягнення і виводитиме нові аксіоми, вона в багатьох питаннях потребуватиме дедалі більшої допомоги з боку математики.

  Ф. Бекон[10]
  •  

Прикладна математика не зупиняється, звичайно, у своєму розвиткові, навпаки, охоплює дедалі ширші нові галузі. Щоб переконатися в цьому, досить лише нагадати про створення всієї «математичної фізики», тобто нашого знаряддя теоретичного дослідження в усіх ділянках фізики, які лежать поза межами механіки.

  Ф. Клейн[11]
  •  

Поступ наших знань у фізиці головним чином залежить від застосування у ній математики, і з кожним роком дослідникові стає все важче досягати успіху в дослідженні, якщо він не є водночас і математиком.

  В. Болл[12]
  •  

Коли я ще вчився в академії, мені трапилася дуже цікава книжка про математичну фізику. Це теорія, яка заснована на тому, що будь-який процес у природі можна описати системою диференційних рівнянь, здається, не більш ніж другого ступеня. Тобто всі процеси у світі проходять за одними й тими самими принципами. Якщо ви розумієте аеродинаміку – ви зрозумієте й електродинаміку. Математика дає не тільки вміння рахувати гроші, хоча це теж важливо, вона дає можливість людині побачити єдність світу. Ну і математика – це логіка в найчистішому її варіанті, логіка, яка записана так, що її не можна інтерпретувати якось інакше[13].

  Ярослав Пустовий

Примітки ред.

Джерела ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.