Йоганн Вольфганг фон Гете
Йоганн Вольфганг фон Гете (нім. Johann Wolfgang von Goethe; 1749–1832) — німецький письменник, засновник сучасної німецької літератури. Філософ, природознавець. Твори Гете, особливо трагедія «Фауст», визнані шедеврами німецької та світової літератури.
| Йоганн Вольфганг фон Гете | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
|
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати
ред.А
ред.Архітектура — заніміла (застигла) музика.[1] |
Бути людиною — значить бути борцем. |
Б
ред.Боятися горя — не знати щастя. |
В
ред.В душі, що прагне потемки добра, є правого шляху свідомість.[2] |
Д
ред.Ein unnütz Leben ist ein früher Tod.[3] | |||||
Доброта — це золотий ланцюг, який об'єднує в одне ціле все суспільство[4]. |
З
ред.Значно легше знайти помилку, ніж істину. Помилка лежить на поверхні, і її помічаєш одразу, а істина захована в глибині, і не кожен може відшукати її. |
З усіх крадіїв дурні найшкідливіші: вони одночасно крадуть у нас і час, і настрій.[5] |
І
ред.Із двох, що сваряться, винен той, хто розумніший. |
Л
ред.Лише педанти в усьому шукають авторитетів[6]. |
Лиш той гідний життя та свободи, |
Н
ред.Найтонша волосина також кидає тінь. |
Недостатньо тільки отримати знання; їх треба застосувати. Недостатньо тільки бажати; треба діяти. |
Ніхто не знає своїх сил, поки їх не випробує[7]. |
П
ред.Подвиг — це все, крім слави. |
«Поділяй і владарюй» — мудре правило; але «об'єднуй і спрямовуй» — ще краще. |
Придивившись до того, як виконуєш свої обов'язки, складеш собі ціну[4]. |
Р
ред.Розумні люди — найкраща енциклопедія. |
С
ред.Сміливі думки відіграють роль передових шашок у грі; вони гинуть, але забезпечують перемогу. |
Сподіватись завжди краще, ніж зневірятись. |
У
ред.Усе, що відбувається з нами, лишає той чи той карб у нашому житті. Усе бере участь у створенні нас такими, які ми є. |
Усе, що звільняє наш дух, не навчаючи нас панувати над собою, веде до згуби[4]. |
Х
ред.Хто кидається на негативне, той руйнує сам себе і розпорошується в чаді. Таким чином борючись із нерозумністю – в неї впадають[10]. |
Хто не знає чужих мов, той нічого не знає про свою. |
|||||
Wer fremde Sprachen nicht kennt, weiß nichts von seiner eigenen.[11] | |||||
Хто не бачить віщим оком прірву трьох тисячоліть, |
Щ
ред.Що скорочує мій час? — Діяльність! Що немилосердно видовжує його? — Бездіяльність![4] |
Я
ред.Якщо веселка довго тримається, на неї припиняють дивитися. |
Якщо у ставленні до когось зважати на те, хто ця людина тепер, то вона такою ж і зостанеться. Якщо зважати на те, ким вона спроможна стати, то вона досягне того, на що спроможна[4]. |
Примітки
ред.- ↑ Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 26-27
- ↑ Фауст; - К.: Фоліо, 2013 р. с. 15
- ↑ Hoyt J. K. (1896). Cyclopedia of Practical Quotations. p. 776
- ↑ а б в г д 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
- ↑ Иоганн Вольфганг фон Гёте Цитата
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 4
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 32
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 189
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 194
- ↑ Історія філософії / Хамітов Н: К.: Наукрова думка, 2000р. с. 147
- ↑ Johann Wolfgang von Goethe. Goethe's Werke: Vollständige Ausgabe letzter Hand. — J. G. Cotta'sche Buchhandlung, 1833. — Т. 49. — С. 44.
Джерела
ред.- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 842-843.
