0 (число)

0 (нуль від лат. nullus — ніякий, жоден, заст. укр. оник, заст. укр. зеро) — цифра й одночасно число, нейтральний елемент для операції додавання; множення будь-якого елемента множини на нуль дає нуль.

0 (число)

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

	Через те що нуль є заперечення всякої певної кількості, він не позбавлений змісту. Навпаки, нуль має дуже визначений зміст. Як межа між усіма додатними і від'ємними величинами, як єдине дійсно нейтральне число, що не може бути ні додатним, ні від'ємним, він не тільки є дуже певне число, але й по своїй природі важливіший за всі інші, обмежувані ним числа. Справді, нуль багатший на зміст, ніж усяке інше число. Доданий до будь-якого числа справа, він у нашій системі числення подесятеряє дане число. Замість нуля для цієї мети можна було б застосувати будь-який інший знак, але тільки з тією умовою, щоб цей знак, взятий сам по собі, означав нуль, дорівнював би нулеві. Таким чином, в самій природі нуля міститься те, що він знаходить таке застосування і що тільки він один може дістати таке застосування.
	— Ф. Енгельс

	Піднесення нуля до рангу числа… є першим і дуже яскравим прикладом реалізації в математиці діалектичного закону єдності протилежностей.
	— О. Я. Хінчин

	Нескінченність — це край математичних фокусів. Там королює нуль-чарівник. Коли нуль ділить яке-небудь число, то хоч би яке воно було велике, він перетворює його на нескінченно мале, і навпаки, коли його самого ділить яке-небудь число, він породжує нескінченно велике. У цьому краю обвід кола стає прямою лінією, а коло можна зробити прямокутним. Там скасовано всякі ранги, бо нуль у той чи інший спосіб зводить усе до однакового рівня. Щасливе королівство, де нуль владарює!
	— Н. Карус

Джерела

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.