Євтушенко Елла Юхимівна
Елла Юхимівна Євтушенко (нар. 21 грудня 1996, Київ) — українська поетеса, перекладачка, музикантка.
| Елла Євтушенко | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.Від Тичини до Жадана — це ж антологія не всієї української поезії, а лише XX століття. А перед нами з Брюно Дусе, видавцем і співупорядником, стояло інше завдання: познайомити французького читача з усім розмаєм української поезії з акцентом на молодому поколінні XXI століття. Адже ми для французів — переважно темний ліс. Навіть Шевченко, який усе ж виходив там ще в 1960-х роках. Тож наша антологія — від Шевченка до Євтушенко[1] — Про двомовну французько-українську «Антологію української поезії» |
Якщо ж говорити про читацький інтерес, а він зараз дуже високий, то це, звісно, цілком і повністю «заслуга» війни — видавництва, фестивалі та журнали просто ловлять цю хвилю. На мою думку, ми теж маємо користуватися нею на повну, адже нарешті нас почали відрізняти від росії й зацікавились: а що там узагалі ті українці пишуть? Маємо змогу показати, що наша поезія й загалом культура нічим не гірша за російську, яку справді у Франції люблять, а просто менш відома[1]. |
Мені важило показати, що українська поезія — не лише про війну, що вона повноголоса й торкається всього на світі. У результаті в збірці є над чим поплакати і пореготати, поностальгувати і подивуватися. А ще у віршах різних авторів різних епох постійно трапляються перегуки: то прямі цитати, які я добирала навмисне, а то й образні паралелі, які з’являлися випадково. Це, з одного боку, додає антології цілісності, а з іншого, показує тяглість традиції[1]. — Про двомовну французько-українську «Антологію української поезії» |
Ми перекладали римовані вірші римованими, що було місцями дуже важко, саме в римовані вірші ми вклали найбільше праці. Але мені важило донести і форму теж, якщо вже антологія покликана дати французам уявлення про нашу поезію. Хоча й тут є винятки: Шевченка ми вирішили дати в перекладі Ґієвіка 1960-х років — вони не римовані й мають інший ритм, але дуже красиві й точні за змістом, це переклади поета іншим поетом, цінні самі собою[1]. — Про двомовну французько-українську «Антологію української поезії» |
Примітки
ред.
