Ірраціональні числа
Ірраціональні числа (позначення для множини — ) — це всі дійсні числа, що не є раціональними: , — тобто не можуть бути записані як відношення цілих чисел (, ), а лише нескінченними неперіодичними десятковими дробами.
Ірраціональні числа | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Математики цілі століття користувалися «від'ємними» і «додатніми» числами, ототожнюючи останні з якимись числами без знаку, не маючи сумніву в законності цього так само, як вони користувалися дробовими та ірраціональними числами. |
|||||
— Ф. Журден[1] |
Ми доходимо висновку, що не існує ніяких абсурдних, ірраціональних, неправильних, непоясненних або глухих чисел, але що серед чисел існує така досконалість і згода, що нам треба міркувати дні й ночі над їх дивовижною закінченістю. |
|||||
— С. Стевін[2] |
Якщо розуміти під алгеброю застосування арифметичних операцій до складних величин усякого роду, чи це будуть раціональні, чи ірраціональні числа, чи просторові величини, то вчених брамінів з Індостану слід вважати справжніми винахідниками алгебри. |
|||||
— Г. Ганкель[3] |
Світ математики — це наче багатоповерхова будівля, причому ідеї кожного поверху пов'язані між собою… Що нижче поверх, то глибші (і, взагалі кажучи, важчі) ідеї. Так, приміром, ідея ірраціонального числа глибша, ніж ідея цілого числа, і Піфагорова теорема через те ж таки глибша за Евклідову. |
|||||
— Г. Харді[4] |
Примітки
ред.- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 82
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 164
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 178
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 220
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.