Від'ємне число
Від'ємне число — дійсне число, що менше за нуль. Від'ємні числа розташовані на числовій осі ліворуч від нуля.
Від'ємне число | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.Математики цілі століття користувалися «від'ємними» і «додатніми» числами, ототожнюючи останні з якимись числами без знаку, не маючи сумніву в законності цього так само, як вони користувалися дробовими та ірраціональними числами. |
|||||
— Ф. Журден[1] |
Від'ємні величини алгебри реальні лише остільки, оскільки вони співвідносяться з додатними величинами, реальні лише в рамках свого відношення до останніх; взяті поза цим відношенням, самі по собі, вони мають чисто уявний характер. |
|||||
— Ф. Енгельс[2] |
Ти бачиш, звичайно, що все це [використання від'ємних чисел], на перший погляд дуже схоже на чистісіньку нісенітницю, а проте, виконані згідно з цим алгебраїчні дії приводять до зображень воістину дивовижних. |
|||||
— М. Штіфель[3] |
Правила алгебраїчних дій з від'ємними кількостями загалом усі приймають і вважають їх точними незалежно від того, що розуміється під цими кількостями. |
|||||
— Ж. Даламбер[4] |
— М. Шаль[5] |
Тоді як обидві ці операції [додавання і множення] завжди здійсненні, здійсненність зворотних операцій, віднімання і ділення, виявляється обмеженою… Але саме ця обмеженість у виконанні зворотних операцій щоразу спричинювала новий творчий акт. Так людський розум створив від'ємні й дробові числа, завдяки чому з'явилося незмірно досконаліше знаряддя у вигляді системи всіх раціональних чисел. |
|||||
— Р. Дедекінд[6] |
Примітки
ред.- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 82
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 158
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 163
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 170
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 172
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 181
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.