Абстрагування

Абстрагува́ння (від лат. abstrahere — «відвертати») — це уявне нехтування неістотних і другорядних ознак предметів і явищ, зв'язків і відносин між ними, та виділення декількох досліджуваних сторін або декількох аспектів, що підлягають вивченню.

Абстрагування

Стаття у Вікіпедії

Цитати

	У своєму розвитку математика виходить із конкретних практичних потреб і, здійснюючи за допомогою абстрагування теоретичні узагальнення і відкриття, використовує одержані результати знову ж таки на практиці, причому на вищому рівні. Цей незамкнений прогресуючий цикл характеризує діалектичний взаємозв'язок тематичної теорії та життєвої практики, той творчий взаємозв'язок, що гарантує математику від скочування до ізольованого практицизму і разом з тим огороджує її від так званої чистої науки, відірваної від життя.
	— Й. З. Штокало, О. М. Боголюбов

	І щодо сущого прикладом є той розгляд, якому математик піддає об'єкти, одержані шляхом абстрагування. Він здійснює цей розгляд, повністю усунувши всі чуттєві властивості, наприклад, важкість і легкість, жорсткість і протилежне [їй], далі — тепло й холод і решту чуттєвих протилежностей, а зберігає лише кількісну визначеність і безперервність.
	— Арістотель

	Історія математики показує, що формальна логіка в сучасній математиці розвинулась у зв'язку з математичним символізмом внаслідок дії того самого економічного принципу. Геній нового часу взяв за об'єкт абстрагування самий метод давньої математики, але для того, щоб ступити перші кроки в такому абстрагуванні, щоб стала можливою сама думка про нього, треба було методові втілитись у певну чуттєву форму, придатну для побудови і свого роду інтуїції, — мусив виникнути й розвинутись сучасний алгебраїчний символізм. Цей символізм первісно з'явився і розвивався у зв'язку з практичними потребами математики, з математичним аналізом, і саме передусім з аналізом у галузі арифметики.
	— І. Ю. Тимченко

Джерела

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.