Чехов Антон Павлович

Антон Павлович Чехов (1860—1904) — російський письменник, драматург.

Антон Павлович Чехов

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Б

Бездарний не той, хто не вміє писати повісті, а той, хто пише і не вміє цього приховати

Бездіяльне життя не може бути чистим.

Без праці неможливо відчути всю повноту життя.

В

	Вся Росія — країна якихось жадібних і ледачих людей... Психологія у них — собача: б'ють їх — вони тихенько повискують і ховаються по своїх будках, пестять — вони лягають на спину, лапки догори і виляють хвостиками... — Антон Павлович Чехов в бесіді з Максимом Горьким.
	Вся Россия — страна каких-то жадных и ленивых людей... Психология у них — собачья: бьют их — они тихонько повизгивают и прячутся по своим конурам, ласкают — они ложатся на спину, лапки кверху и виляют хвостиками...

• Вставши із-за столу голодним — ви наїлись; якщо ви встали наївшись — ви переїли; якщо встаєте переївши — ви отруїлись.

Г

	Горілка біла, але малює ніс і чорнить репутацію — «Плоды долгих размышлений»
	Водка бела, но красит нос и чернит репутацию

• Гарне виховання не в тім, що ти не проллєш соусу на скатертину, а в тім, що ти не помітиш, якщо це зробить хто-небудь інший.
• Говорять: зрештою правда восторжествує; але це неправда.

Д

Добрій людині буває соромно навіть перед собою.

Ж

Життя має розбіжність із філософією: щастя немає без дозвілля, дає задоволення лише те, що не потрібне.

• Жінка, що зрадила — це велика холодна котлета, якої не хочеться чіпати, бо її вже тримав в руках хтось інший.

З

	Зміна життя на краще, ситість, неробство розвивають у російської людини зарозумілість найнахабнішу
	Перемена жизни к лучшему, сытость, праздность развивают в русском человеке самомнение, самое наглое

• Злість — це малодушність свого роду.

К

• Коли я пишу, я цілковито покладаюся на читача, вважаючи, що суб'єктивні елементи, яких бракує в оповіданні, він додасть сам.

Л

Людині потрібні не три аршини землі, не садиба, а вся земна куля, вся природа, де на просторі вона могла б проявити всі свої властивості свого вільного духу

• Людина — це те, у що вона вірить.

М

• Мені здається, немає і не може бути такого нудного і похмурого міста, в якому була би не потрібна розумна, освічена людина.

Н

	Навіть хворіти приємно, коли знаєш, що є люди, які чекають на твоє одужання, як на свято.
	Даже болеть приятно, когда знаешь, что есть люди, которые ждут твоего выздоровления, как праздника.
	Ця цитата була обрана цитатою дня 29 січня 2016 року.

Не розуміє людина жарту — пиши пропало! І знаєте: це вже не справжній розум, будь людина хоч сім разів розумна.

• … напишіть, як ця молода людина видавлює з себе по краплях раба і як вона, прокинувшись в один прекрасний ранок, відчуває, що в її жилах тече вже не рабська кров, а справжня людська..

Незрозуміла штука - душа. Ніхто не знає, де знаходиться, але всі знають, як болить.

О

• Остерігайся вишуканої мови. Мова має бути проста й витончена.

П

Потрібно, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини хтось стояв із молоточком і нагадував стуком, що є нещасні.

Професія лікаря — це подвиг, вона вимагає самовідданості, чистоти душі і чистоти помислів.

• Потрібна безперервна денна і нічна праця, вічне читання, штудіювання, воля … Тут дорога кожна година …
• Правий той, хто щирий.
• Письменник має багато писати, але не повинен поспішати.
• Помірний лібералізм: потрібна собаці свобода, але все-таки її треба на ланцюгу тримати.
• Публіка в мистецтві любить найбільше те, що банальне і їй давно зрозуміле, до чого вона звикла.

С

	Самолюбство і зарозумілість у нас європейські, а розвиток і вчинки азіатські. — про росіян
	Самолюбие и самомнение у нас европейские, а развитие и поступки азиатские

• Стислість — сестра таланту.

Т

	Тоді людина стає кращою, коли ви покажете їй, яка вона є.
	Тогда человек станет лучше, когда вы покажете ему, каков он есть…

Треба бути ясним розумово, морально чистим і охайним фізично.

• Те, що здається нам серйозним, великим, дуже важливим, — прийде час, — буде забуто або буде здаватися неважливим.
• Те, що ми відчуваємо, коли буваємо закохані, мабуть, є нормальним станом. Закоханість вказує людині, якою вона повинна бути.
• Там добре, де нас немає: в минулому нас уже немає, і воно здається прекрасним.
• Такі фізичні умови: треба писати й пам'ятати, що деталі, навіть дуже цікаві, втомлюють увагу.

У

	У людини все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки.
	У человека всё должно быть прекрасным: и лицо, и одежда, и душа, и мысли.

Усе знають і все розуміють тільки дурні й шарлатани.

• Усе, що не має прямого стосунку до оповідання, все треба нещадно викидати. Якщо ви говорите в першому розділі, що на стіні висить рушниця, у другому чи в третьому розділі вона має неодмінно вистрелити.
• Учитель повинен бути артистом, художником, гаряче закоханим у свою справу.

Х

Хто не може взяти ласкою, не візьме й суворістю.

Ч

Честь не можна відібрати, її можна втратити.

	Чим вище людина за своїм розумовим і духовним розвитком, тим вона вільніша, тим більше задоволення вона отримує від життя.
	Чем выше человек по умственному и нравственному развитию, тем он свободнее, тем большее удовольствие доставляет ему жизнь

Чужа душа — темний ліс, ну а котяча — тим більше.

Щ

• Щасливий той, хто не помічає, літо зараз чи зима.

Я

Якщо ви працюватимете на сьогоднішній день, то ваша робота буде нікчемною; треба працювати маючи на увазі лише майбутнє.

Якщо хочеш, щоб у тебе не було часу — нічого не роби.

Якщо я лікар, то мені потрібні хворі й лікарня…

• Якщо хочеш стати оптимістом і зрозуміти життя, то перестань вірити тому, що говорять і пишуть, а спостерігай сам і вникай.

Цитати про Чехова

Шлях Чехова - це шлях російської свободи. Він сказав, що ніхто до нього, навіть Толстой, не сказав: всі ми перш за все люди, розумієте ви, люди, люди, люди! Сказав в Росії, як ніхто до нього не говорив. Він сказав: найголовніше, що люди - це люди, а потім вже вони архієреї, росіяни, крамарі, татари, робітники ... Адже наша людяність завжди по-сектантські непримиренна і жорстока. Від Авакума до Леніна наша людяність і свобода партійна, фанатична, коли безжально приносять людину в жертву абстрактній людяності. Навіть Толстой з проповіддю непротивлення злу насильством нетерпимий, а головне, виходить не від людини, а від Бога. Йому важливо, щоби перемогла ідея, яка утверджує доброту, але ж богоносці завжди прагнуть насильно вселити Бога в людину, а Росія для цього не встоїть ні перед чим; заколють, вб'ють, не подивляться. Чехов сказав: нехай Бог посунеться, нехай посунуться так звані великі прогресивні ідеї, почнемо з людини, будемо добрі, уважні до людини, хто б це не був - архієрей, мужик, фабрикант-мільйонник, сахалінський каторжник, лакей з ресторану; почнемо з того, що будемо поважати, жаліти, любити людину ... — так сказав про Чехова один з героїв роману В. Гроссмана "Життя і доля"

Див. також

• Товстий і тонкий (оповідання)
• Хамелеон (оповідання)

Джерела

• Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
• Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 51.

• Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1187-1188.