Берло Ганна Львівна
Берло Ганна Львівна (5 жовтня 1859, Вороньків — 1942, Київ) — українська історикиня, філологиня, педагогиня. Походила з українського козацького-старшинського роду Берли.
| Берло Ганна Львівна | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Цитати
ред.Походженням Берли з стародавнього українського роду. Предок, про якого залишились історичні відомості, Іван Берло був спочатку сотником вороньківським, потім суддею полковим Переяславським. Одружений він був з дочкою наказного гетьмана Лівобережної України Якима Сомка, що його московська влада скарала у Борзні 1663 р. за доносом Бруховецького, Парасковією Якимівною — і був свояком гетьмана Богдана Хмельницького, перша жінка якого Ганна Сомко, мати Тимоша й Юрія Хмельницьких, була рідна сестра Якима Сомка. Від одного з синів Івана Берло по прямій лінії й походив мій батько[2]. |
З 1917 року в гімназії, крім російської мови, я почала викладати українську мову в перших 4-х клясах гімназії, і щоб полегшити моїм ученицям вивчення мови, склала підручник — граматику української мови, яку 1919 р. видало товариство «Сіяч» у Черкасах[3]. |
Поруч із педагогічною працею я весь час брала участь в українських літературних і наукових товариствах та гуртках, була членом [кол]ишнього українського Наукового Товариства в Києві, членом «Просвіти», брала участь в організації літературного видавництва «Вік» і працювала в ньому, працювала в комісії по виробленню української термінології і виконувала ті обов’язки, які на мене покладались[3]. |
1919 року під керівництвом В. Б. Антоновича утворився гурток для складання біографічного словника діячів України, в якому я брала участь і написала для словника кілька біографій. 1919 р. мене було обрано штатною науковою співробітницею до Комісії Біографічного Словника діячів України при Українській Академії Наук, і я, залишивши педагогічну працю, до 1930 року працювала в тій комісії, складаючи біографії та підготовляючи матеріяли до біографії. Крім того, працювала як перекладачка в Історичній секції ВУАН і переклала чимало статтів наукового змісту[3] |
Примітки
ред.- ↑ Датується за змістом бібліографічного списку.
- ↑ Автобіографії , 2015, с. 57
- ↑ а б в Автобіографії , 2015, с. 58
Джерела
ред.- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3
