Вавило́нська держава, або Вавилонія — давня держава в південній частині Межиріччя, що виникла близько 1895 до н. е. і остаточно втратила незалежність в 539 до н. е. Столиця — місто Вавилон. Найбільшого розквіту досягла при царі Навуходоносорі ІI.

Вавилонія
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Ось поглянь, червоніють поля,
Труп на трупі усюди:
Се піднявся страшний Вавілон
На загладу Іюди.

Храм Єгови в огні… А сей тлум…
Мов комахи по полю,
Йдуть по тисячу сковані враз
Недобитки в неволю.[1]Про завоювання Юдеї у період Нововалинського царства. Іван Франко «Мойсей» (розділ XVIII).

  — Голос (Азазель)

Примітки

ред.
  1. Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. О. Ф. Погребенника; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 5. — С. 256