Вікіцитати

Гай Музоній Руф

Римський філософ-стоїк I століття

Гай Музоній Руф (лат. Gaius Musonius Rufus) (пом. бл. 101) — римський філософ-стоїк I століття н. е. Викладав філософію в Римі, а фрагменти з його лекцій збереглися досі. Також він відомий як учитель Епіктета.

Вікіпедія
Вікіпедія
Фрагмент папірусу показує розділ промови 15 Гая Музонія Руфа. 3 століття.

Цитати

ред.
  •  

Адже філософія — не в зовнішньому вираженні, а в тому, щоб бути уважним до необхідних речей і весь час пам'ятати про них.[1]
— Стоїк не носить ніякого особливого одягу й немає жодного типового образу. Як же впізнати стоїка? Тільки за характером.[2]

  •  

Бо я вважаю, що гарний цар — за природою своєї діяльності й за необхідністю філософ. А філософ — це за природою своєю людина царствена.[3]
— Герцль Галеві, ізраїльський генерал: «Мені казали, що керування справами — це сфера практичного, а філософія — то духовне. Але згодом я зрозумів, що все навпаки: використовую філософію дуже практично». На війні керівникам доводиться ухвалювати дуже багато рішень з етичної сфери. Для цього потрібно мати пріоритети, збалансований і ясний розум. А їх нам дає філософія.[4]

  •  

Бути хорошим – те саме, що бути філософом. Якщо ти слухаєшся свого батька, ти будеш виконувати волю людини; якщо вибереш життя філософа, волю Божу. Отже, зрозуміло, що ваш обов’язок полягає в прагненні до філософії.[5]
 

Being good is the same as being a philosopher. If you obey your father, you will follow the will of a man; if you choose the philosopher's life, the will of God. It is plain, therefore, that your duty lies in the pursuit of philosophy.

  •  

Від добрих людей ти навчишся доброму, але якщо спізнаєшся з лихими, то зруйнуєш ту душу, яку мав.[6]
— Гете: «Скажи мені хто твій друг, і я скажу, хто ти». «Якщо я знатиму, на що ти витрачаєш час, я скажу, що з тебе вийде». [7]

  — Гай Музоній Руф цитує Теогніда Мегарського
  •  

Деякі люди дотепні, а деякі — нудні; дехто виріс у кращих умовах, а дехто в гірших, і ці обставини потребуватимуть більшої праці й делікатних установ, щоб зрозуміти науку і сформуватися під її впливом — оскільки про кволе тіло треба більше дбати, якщо людина хоче мати добре здоров'я.[8]
— «Не кожен має те, що доступне вам. <...> Тому ваш обов'язок — розуміти інших і бути до них терплячими.»[9]

  •  

Є два види [стоїчного] навчання, один з яких стосується лише душі, а інший охоплює і душу, і тіло. Навчання, що стосується їх обох, - це коли ми призвичаюємося до холоду, спеки, спраги, голоду, малих порцій їжі та твердого ліжка, вчимося уникати задоволень і терпіти страждання.[10]
— «Бо завдяки цим та іншим речам тіло міцнішає, стає здатним витримувати труднощі, загартованим і готовим до будь-якого завдання; душа теж міцнішає, адже привчається до мужності й терпіння в час труднощів, до самоконтролю шляхом утримання від задоволень.» - «Бесіди», 6.

  •  

Коли для нас постало питання, що краще для досягнення чесноти — звичка чи теорія (якщо під теорією розуміти навчання правильної поведінки, а під звичкою — правило діяти згідно з цією теорією), Музоній висловив думку, що звичка ефективніша.[11]
— Теорії завжди зрозумілі й чіткі, а ситуації — майже ніколи[2].

«Але, Гораціо, на небі та в землі
Є значно більше дивного й такого,
Про що не знають знаючі суб'єкти». Гамлет[12]

  •  

Людина народжується зі схильністю до чесноти.[13]
— «Ви були народжені зі схильністю до чесноти й самовдосконалення. Якщо ви відійшли від них <...>, як казав Сенека, філософія дозволяє відкинути це все й повернутися до нашої справжньої природи.».[14]

  •  

Тож серед багатьох інших речей ми не схильні свідомо осмислювати обставини, а радше судимо їх за звичкою. Беручи це до уваги, людина має вчитися підноситися над обставинами, не шукати тільки задоволення й не тікати від болю; не чіплятися за життя і не жахатися смерті; а коли йдеться про гроші та майно, не цінувати більше отримування, ніж давання.[15]
— Насправді ми вивчаємо філософію саме для того, щоб навчитися діяти нешаблонно.[16]

  •  

Як на мене, то я радше був хворий, аніж жив у розкошах, бо хвороба тільки руйнує тіло, а розкоші — і тіло, і душу: тіло стає слабким і немічним, а душа — залежною і несміливою. Розкоші породжують несправедливість, бо вони породжують жадібність.[17]

Примітки

ред.
  1. ↑ Гай Музоній Руф. Лекції. 16.75.15-16
  2. ↑ а б Г.Раян, Г.Стівен. Зберігайте спокій, 2019, с. 162
  3. ↑ Гай Музоній Руф. Лекції. 8.33.32-34
  4. ↑ Г.Раян, Г.Стівен. Зберігайте спокій, 2019, с. 240
  5. ↑ Фрагмент 16. Що є найкращим забезпеченням для старості. Моральне заохочення (1986), с. 32.
  6. ↑ Гай Музоній Руф. Лекції. 11.53.21-22
  7. ↑ Г.Раян, Г.Стівен. Зберігайте спокій, 2019, с. 97
  8. ↑ Гай Музоній Руф. Лекції. 1.1.33-1.3.1-3
  9. ↑ Г.Раян, Г.Стівен. Зберігайте спокій, 2019, с. 259
  10. ↑ М.Пельюччі, Ґ.Лопес. Нові стоїки, 2023, с. 45
  11. ↑ Гай Музоній Руф. Лекції. 5.17.31-32, 5.19.1-2
  12. ↑ Шекспір Вільям. Гамлет, прин Данський. - К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. - С.56
  13. ↑ Гай Музоній Руф. Лекції. 2.7.1-2
  14. ↑ Г.Раян, Г.Стівен. Зберігайте спокій, 2019, с. 371
  15. ↑ Гай Музоній Руф. Лекції. 6.25.5-11
  16. ↑ Г.Раян, Г.Стівен. Зберігайте спокій, 2019, с. 37
  17. ↑ Гай Музоній Руф. Лекції. 20.95.14-17

Джерела

ред.
  • Массімо Пельюччі, Ґреґор Лопес. Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя. — Київ: Лабораторія, 2023. — 336 с. — ISBN 978-617-7535-16-3
  • Голідей Раян, Генсільман Стівен. Зберігайте спокій. Щоденна інструкція з вирішення проблем. — Київ: Наш формат, 2019. — 472 с. — ISBN 978-617-7552-79-5
Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Гай_Музоній_Руф&oldid=141918