Георг Вільгельм Фрідріх Гегель

філософ, представник ідеалізму (1770–1831)

Георг Вільгельм Фрідріх Геґель (нім. Georg Wilhelm Friedrich Hegel, 1770 — 1831) — німецький філософ.

Георг Геґель
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  • Людина — не що інше, як низка її вчинків.
  • Історія повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий раз — як фарс.[1]
  • Мистецтво покликане відкривати істину у чуттєвій формі.
  • Якщо істина абстрактна, то вона — не істина. Здоровий людський глузд прагне конкретного.[2]
  • Лише особистість, а не принцип, знищується вироком.
  • Ніщо велике у світі не здійснювалося без пристрасті.
  • Що людина робить, така вона і є.
  • Словесне мистецтво стосовно як його змісту, так і способу його викладу, має незмірно більше поле, ніж у всіх інших мистецтв. Будь-який зміст засвоюється і формується поезією, всі предмети духу та природи, події, історії, діяння, вчинки, зовнішні та внутрішні стани.[3]
  • Талант без генія не набагато підноситься над рівнем голої віртуозності[4].
  • Людина, яку ще ніщо не дивує, живе в стані тупості. Її ніщо не цікавить, для неї ніщо не існує, тому що вона не відрізняє себе від самої себе й не відділяє від предметів і їхнього безпосереднього одиничного існування.[5]
  • Ні Гомер, Софокл тощо, ні Данте, Аріосто чи Шекспір не можуть знову з'явитися в наш час. Те, що так вагомо було оспівано, що так вільно було висловлено, — висловлено до кінця.[6]
  • Якщо факти проти моєї теорії, то тим гірше для фактів[7].

Про Геґеля

ред.
  •  

Філософія Геґеля — алгебра революції, вона незвичайно звільняє людину й не залишає каменя на камені від світу християнського, від світу переказів, пережитків.[8]

 

Философия Гегеля — алгебра революции, она необыкновенно освобождает человека и не оставляет камня на камне от мира христианского, от мира преданий, переживших себя.

  Олександр Герцен, «Былое и думы» (1855)

Примітки

ред.
  1. bibliotekar.ru
  2. bibliotekar.ru
  3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 36
  4. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 12
  5. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 37
  6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 37
  7. Крюґер, 2018, с. 1
  8. Алгебра революции (bibliotekar.ru)

Джерела

ред.
  • Вано Крюґер. Коли я чую слово "культура". — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6
  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 37.
  • Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка. — 1969