Гіпо́теза (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми. З погляду логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що є здогадом, тобто, положенням, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина.

Гіпотеза
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Щодо гіпотез, то математика може допомагати природознавцям як створювати їх самим, так і оцінювати пропоновані їм, особливо такі, що мають відношення до математичних об'єктів, зв'язаних з іншими.

  Р. Бойль[1]
  •  

Математика не відкриває законів, бо вона не індуктивна, і не створює теорій, бо вона не гіпотетична; а проте вона є суддею і над індукцією, і над гіпотезою, є арбітром, до якого обидві вони мусять вдаватися зі своїми вимогами. І не може ані закон набрати чинності, ані правило бути поясненим без схвалення математикою.

  Б. Пірс[2]
  •  

Першим процесом в ефективному вивченні науки повинен стати процес спрощення і зведення результатів попереднього дослідження у форму, в якій розум може їх засвоїти. Результати цього спрощення можуть набрати форми чисто математичних формул або фізичних гіпотез.

  Дж. К. Максвелл[3]
  •  

Питання про те, як виникає гіпотеза, належить до тієї сфери, в якій немає ніяких загальних правил, тут набирає права голосу експеримент, аналогія, конструктивна індукція.

  Р. Курант[4]

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.