Десять заповідей

десять основних законів Божих

Де́сять за́повідей (Декалог або Закон Божий) (євр.: עשרת הדברות «асерет-ха-діброт», грец. δέκα λόγοι; дослівно: десятислів'я) — вказівки, десять основних законів, котрі, за текстом П'ятикнижжя, або Тора (перші 5 книг Біблії), були дані самим Богом Єговою (Ягве) Мойсею на горі Синай приблизно через п'ятдесят днів після того, як євреї залишили Єгипет (Вих. 20:3-17). Заповіді, як оповідається, були зафіксовані на кам'яних скрижалях.

«Мойсей та Десять заповідей», Рембрандт, 1659
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

ЦитатиРедагувати

  •  

Тільки десять заповідей, а який репертуар гріхів[1]!

  Юліуш Вонтроба
  •  

Він іде на широкий майдан,
Де намет заповіту
Простяга свої штири роги
В штири сторони світу.

В тім наметі є скриня важка,
Вся укована з міди,
В ній Єгови накази лежать,
Знаки волі й побіди.[2]Іван Франко «Мойсей», розділ III.

  — Слова автора

ПриміткиРедагувати

  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 193
  2. Мойсей, 1976, с. 220

ДжерелаРедагувати

  • Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. О. Ф. Погребенника; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 5. — 381 с.

Див. такожРедагувати