Йосип Кириленко

Йосип Кириленко (*д/н —після 1710) — український політичний та військовий діяч, кошовий отаман Війська Запорозького.

Йосип Кириленко

Стаття у Вікіпедії

Цитати

З листа до Івана Скоропадського, 2 червня 1710 р.

Пожалься Боже! Сам добровільно шию свою в тяжке московське ярмо вкладаєш і Вітчизну нашу у нього впрягаєш. Хто тоне, той і інших у ту ж пагубну тоню за собою тягне.

Наперед треба із совістю своєю порахуватися.

Чи ж то є зваба і зрада, коли хто має горливе до Вітчизни дбання?

Згубою Вітчизни ні для чого тішитися!

Аби тільки Вітчизни своєї не губили і за влади, соболі й маєтності Москві її не запровадили!

Кожному віку не пережити, і все треба по смерті залишити, а як вічно Вітчизну загубите і в рабство московське віддасте, то народ, який стогне під ігом, на кого буде плакати й нарікати?

Не надовго кожному нестало служити, невдовзі зможуть такого правду пізнати.

Отож нехай кожен здоровим розумом розсудить, хто тут є змінником: чи ми і городові козаки, котрі для самого імені козацького і для вольностей козацьких без жодної плати, не хоронячи крові, життя, відваги і останньої худоби, служили царській величності вірно, чи Москва, котра обіцянку свою на збереження нас при правах та вольностях, вічно непорушних, поприсяжно змінила?

І самі пропадете, і Вітчизну загубите!

Ліпше згубців, як кукіль із пшениці вигубити, аніж би за їхнім приводом мала б Вітчизна гинути.

Не маєш нас вольностями обнадіювати, булучи у сам невільником!

Не скусиш нас московською оманою, бо знаємо: давно розумом і самим ділом досвідчилися правди московської.

Джерела

• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7