Йоффе Абрам Федорович

Абра́м Фе́дорович Іо́ффе, за деякими джерелами — Йоффе (17 (29) жовтня 1880, Ромни, Полтавська губернія — 14 жовтня 1960, Ленінград) — радянський фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики», академік (1920), віце-президент АН СРСР (1926–1929; 1942–1945).

Йоффе Абрам Федорович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Наукова діяльність тільки тоді плідна, коли вона становить зміст життя, його мету.

Завдання вирішує не той, хто задовольняється частковим успіхом, а той науковець, який досягає повноцінного результату.

Творчий елемент полягає в тому, щоб знайти інший, досконаліший шлях до розв'язання поставленої автором задачі або поставити, виходячи з даних дослідів, подальшу задачу, яка глибше розкриває питання, спробувати знайти пояснення фактам, які залишилися незрозумілими автору або не поміченими ним.

Наукова діяльність… єдине, що переживає тебе і що на сотні й тисячі років врізається в історію людства.

Учений не може забувати, що він працює для народу і що наукова істина не самоціль, а шлях до піднесення культури, до оволодіння силами природи на благо народу. Тому, здобуваючи знання, вчений несе їх своєму народові, тому він виховує нові кадри і прагне до того, щоб його учні знали більше і вміли працювати краще, ніж він.

Зі свого досвіду я знаю, яку повноту щастя дає наполеглива наукова праця, розв'язання загадок, яких ще чимало в природі, що оточує нас. Яке задоволення приносить усвідомлення, що кожне нове знання відкриває і нові можливості поліпшити життя людини, її побут і культуру. Разом з тим розширюються і наші горизонти — недаремно ж порівнюють наукову творчість з підійманням на висоту, але підійманню немає кінця: тільки вічне прагнення вперед рухає науку.

Наука з її суворим аналізом реальних фактів, наполегливими пошуками нових, досконаліших істин і рішучою боротьбою проти усвідомлених помилок і забобонів повинна просочити всю нашу техніку, культуру і побут.

Талант експериментатора виявляється в умінні виділити в чистому вигляді досліджуване явище, звільнивши його від побічних впливів.

Техніка майбутнього — це насамперед фізика у її застосуваннях.

Шляхи до світлого майбутнього відкривають не тільки такі гіганти думки і справи — прогрес створюється свідомим рухом мільйонів людей, натхненних спільними ідеями.

Не всі пам'ятають, що Планк вивчав питання про темперовану нормальну гаму, що він читав у Берлінському університеті лекції з теорії музики. Як відрізнявся Бах у класичному виконанні Планка від легкого людяного Баха в Еренфаста! Які різні були розмірений потік звуків у Планка і задумлива скрипка Ейнштейна. Усі вони любили музику й охоче грали, кожним я захоплювався, але зовсім по-різному. Мені довелося чути і Гейзенберга, рояль якого наповнював кімнату океаном звуків.

Джерела

• Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.

• Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.