Кулеба Дмитро Іванович

український дипломат та комунікатор, представник України при Раді Європи

Дмитро́ Іва́нович Куле́ба (нар. 19 квітня 1981, Суми) — український державний діяч, дипломат та комунікатор, міністр закордонних справ України з 4 березня 2020, член РНБО з 13 березня 2020. Наймолодший в історії глава зовнішньополітичного відомства України. Обіймав посади віцепрем'єр-міністра України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, постійного представника України при Раді Європи, посла з особливих доручень МЗС України.

Кулеба Дмитро Іванович
Дмитро Кулеба 1 (cropped).jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

Про зовнішню політику УкраїниРедагувати

  •  

Я вважаю, що ми в НАТО вступимо раніше, ніж в ЄС[1]

  •  

Україна як гарант світової продовольчої безпеки, — це амбітна мета. Але ми не повинні боятися амбітних завдань. Ми повинні їх ставити і виконувати. Тим більше, що якраз в цьому для успіху є всі передумови[2]

  •  

Україна постійно має розвивати свою центральноєвропейську ідентичність[3]

Про російську агресію та процес мирного врегулювання війни на ДонбасіРедагувати

  •  

Немає жодних підстав для зміни політики ЄС щодо Росії, допоки Росія не змінила своєї агресивної політики щодо України. І навіть розмову про будь-яку нову політику щодо Росії можна починати лише тоді, коли Росія зробить реальні кроки для виконання Мінських домовленостей, припинення агресії, деокупації українських територій[4]

Про інтеграцію України до ЄС і НАТОРедагувати

  •  

Я думаю, що наступний крок у відносинах з Альянсом має бути План дій щодо членства. Це моя позиція, як міністра і ми маємо зосередитися на досягненні цієї мети[5]

Про започаткування Азійської стратегіїРедагувати

  •  

Прагматична, стабільна, багатовимірна дипломатія України в Азії — це ще одна частина нашої стратегії із зміцнення позицій нашої країни у пост-коронавірусному світі[6]

Про захист української мовиРедагувати

  •  

Мова — це тканина, яка з’єднує суспільство[7]

Про подвійне громадянствоРедагувати

  •  

Це питання викликає дискусії, є певні люди, які підтримують цю ідею, які не підтримують. Я особисто вважаю, що ми маємо знайти збалансоване рішення, тому що у нас з початку 90-х років, коли ухвалювалася Конституція і запроваджувалося правило про єдине громадянство, ситуація докорінно змінилася[8]

Про дипломатію рівних можливостейРедагувати

  •  

Чоловіки та жінки на дипломатичній службі повинні мати рівні права та можливості. Це один з моїх пріоритетів як Міністра і частина мого курсу на дипломатію рівних можливостей[9]

Як боротися з фейками?Редагувати

  •  

Я вважаю, що головна проблема — це не фейки, а «правди». Фейк — це брехня. Ти довів, що це фейк, хтось почув про це. А хтось не почув і продовжує вірити, і для цієї людини цей фейк залишається правдою. Потім це все множиться, і з’являються мільйони людей, які, наприклад, не вірять в ефективність вакцинації. І ти вже не можеш пояснити їм, що це фейк, бо з цим уже потрібно боротися не як з фейками, а як з правдою, у яку люди вірять[10].

  •  

Кількість джерел інформації збільшується, увага людей розпорошується, й одним критичним мисленням ми не можемо вирішити цю проблему. По-перше, тому що людина не схильна до критичного мислення. [...]
Фізично неможливо опанувати весь хаос. Але можна визначити для себе життєво важливу ділянку хаосу, яку можна опанувати. Це можуть бути ваші студенти, ваша родина, коло ваших друзів, і серед них ви можете навчитися критично мислити і контролювати емоції[10].

Чи потрібно регулювати контент із соцмереж?Редагувати

  •  

Соцмережі однозначно потрібно регулювати. За що ми любимо інтернет? За простір абсолютної свободи. Поки інтернет мав обмежену можливість проникнення й обмежену кількість учасників, то це працювало. Потім з’явилися соцмережі, поширювалися смартфони, зростало охоплення, і були вирішені дві фундаментальні проблеми — масштабування і таргетування. Нічим іншим нові медіа від радіо чи телебачення не відрізняються[10].

  •  

Свобода слова перетворилася в свободу словоблуддя, бо всі почали що завгодно просувати. [...]
Думаю, коли американці наважаться щось зарегулювати, то іншим країнам буде легше. Це дуже цинічно звучить, але є певні реальності політики, на які ми маємо зважати[10].

Як не дати обманути себе в новій інформаційній реальності?Редагувати

  •  

Битва за чистоту мізків буде наступною глобальною битвою після нинішньої битви за чистоту довкілля. Вона вже розгортається, але поки не вийшла на глобальний рівень[10].

Про КулебуРедагувати

ПриміткиРедагувати