Сенека Анней Луцій (лат. Lucius Annaeus Seneca, Сенека Молодший; 4 до н. е. — 65 н. е.) — давньоримський філософ, поет, державний діяч і оратор. Син філософа Сенеки Старшого. Батько поета Лукана.

Луцій Анней Сенека
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
Цей термін має також інші значення. Див. Сенека (значення)

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Цитати

ред.

Про людину та стосунки між людьми

ред.
  •  

Благом є не те, що більше допомагає, ніж шкодить, а те, що виключно допомагає.[1].

  •  

Брешуть невільники, вільні кажуть правду[2].

  •  

Велич душі має бути властивістю всіх людей[3].

  •  

Гнів, навіть прихований, видає обличчя.[4]

 

Quamvis tegatur proditur vultu furor.

  — «Hippolytus»
  •  

Допоможи тому, хто несе тягар, але не тому, хто покладе його поруч[5].

  •  

Зіштовхуються тільки ті, що йдуть одним шляхом[6].

  • Людина людині — бог.[7]
  • Людину, що бажає, доля приваблює, ту, що не бажає, штовхає.[8]
  •  

Людині властиво помилятися

 

Errare humanum est

  • Ми повинні давати так само, як отримуємо — охоче, швидко й без коливань, бо нема благородства у віддаванні, коли віддираєш від рук[9].
  • Найсильніший той, хто має владу над собою[10].

Одіссей поспішав до каменів своєї Ітаки не менше, ніж Агамемнон — до гордих стін Мікен, — адже люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те що вона Батьківщина[11].

  • Треба узгоджуватись із вказівками природи: розумна людина її спостерігає і питає в неї поради. Жити щасливо і жити згідно з природою є те саме.[7]
  • Той, хто гадає, що рабство поширюється на всю особу, помиляється: її краща частина вільна від рабства. Лише тіло має коритися, дух же сам собі господар.[7]
  • Той, кому зробили добро, повинен бути вдячний[2].
  • У боротьбі за існування тварини, озброєні зубами і кігтями, здаються сильнішими за людину, проте природа обдарувала людину двома властивостями, що роблять це слабке єство найсильнішим у світі: розумом і суспільством.[7]
  •  

Хто просить боязко, тому відмовляють.[12]

 

Qui timide rogat, docet negare.

  — «Hippolytus» II
  •  

Хто хвалиться своїм родом, прославляє іншого.[13]

 

Qui genus jactat suum aliena laudat.

  — «Hercules Furens»


Філософські

ред.
  •  

Немає правила без винятку, але виняток не заперечує[14] (букв. не знищує[15]) правила

 

Nulla regula sine exceptione, sed exceptio non imperdit regulam

  •  

Що б не почалося, воно закінчиться.[16]

 

Quidquid coepit, et desinit.

  — «De Consolatione ad Polybium» I

Примітки

ред.
  1. Моральні листи до Луцилія / Пер. з латини А.Содомора; Предм. та примітки А.Содомора, Львів: Апріорі, 2011, ISBN 966-8256-20-4
  2. а б 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  3. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 8
  4. Hoyt’s New Cyclopedia of Practical Quotations, p. 28
  5. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 191
  6. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 200
  7. а б в г Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 237
  8. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 238
  9. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 37
  10. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 50
  11. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 49
  12. Hoyt’s New Cyclopedia of Practical Quotations, p. 65
  13. Hoyt’s New Cyclopedia of Practical Quotations, p. 25
  14. (немає правил без виключення, але виключення не заперечує правило); Нет правила без исключения, но исключение правилу не мешает
  15. Forms; Latin-English imperditus / adjective not slain; undestroyed; прикметник не знищений, не зруйнований
  16. Hoyt’s New Cyclopedia of Practical Quotations, p. 66

Джерела

ред.
  • Hoyt's New Cyclopedia of Practical Quotations. New York, London: Funk & Wagnalls company, 1922
  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8
  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7