Люсі Мод Монтгомері

Люсі-Мод Монтгомері (англ. Lucy Maud Montgomery; 30 листопада 1874 — 24 квітня 1942) — канадська письменниця і поетеса, авторка 23 романів, 530 оповідань і більш ніж 500 віршів; її надруковані щоденники нараховують понад 5000 сторінок. Твір «Енн із Зелених Дахів» (1908) став бестселером і тільки за перші 5 років був перевиданий 32 рази. Вважається, що саме він надихнув Астрід Ліндгрен на написання низки книжок «Пеппі Довгапанчоха».

Люсі Мод Монтгомері

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Господь на небесах – й у світі мир і спокій, — тихо прошепотіла Енн. — «Енн із Зелених Дахів»

І хіба не слід готуватися до найкращого теж? Воно не менш імовірне, ніж найгірше! — «Енн із Зелених Дахів»

Правда ж це чудово, що завтра буде новий день, у якому ще не сталося жодних помилок! — «Енн із Зелених Дахів»

Та хоч стежина перед нею пролягала тепер вузенька, вона знала, шо обабіч неї розкриються квіти тихого щастя. Їй належало пізнати радість невтомної праці, шляхетних прагнень та щирої дружби. Ніхто не забере в неї уяви й не зруйнує чудового світу веселкових мрій. А на шляху завжди є місце для нових поворотів! — «Енн із Зелених Дахів»

Про Люсі Мод Монтгомері

	На острові принца Едуарда, що на сході Канади, є національний заповідник. У тому заповіднику є маленька стилізована ферма Зелені Дахи, а трохи поодаль прилаштувався маєток Приморський Далвей. Ці споруди входять до музейного комплексу Енн Ширлі. Ферма Зелені Дахи – будинок кузенів Люсі-Мод Монтгомері, куди вона поселила дівчинку-сироту Енн та її опікунів, брата й сестру Метью і Маріллу Катбертів. — З есею «Люсі-Мод Монтгомері»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»
	— Ганна Улюра

	Те, що більшість дівчат Монтгомері сирітки, – не лише данина вікторіанській прозі, але і вплив біографії авторки. Люсі-Мод було заледве два роки, коли померла її мати, а батько, неспроможний піклуватися про дитину, віддав дівчинку в опіку, згодом знову одружився, й онучку виховували бабуся й дідусь, які жили саме на острові Едуарда; поруч не було інших дітей – мала росла відлюдьком, бавлячись із двома уявними подругами, яких нарекла Кеті Моріс і Люсі Ґрей (це анаграми з її власного імені). — З есею «Люсі-Мод Монтгомері»
	— Ганна Улюра

Джерела

• Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5