М'ягков Андрій Васильович

російський актор, Народний артист Росії (1986)

М'ягков Андрій Васильович (нар. 8 липня 1938, Ленінград) — російський актор. Народний артист Росії (1986). Лауреат Державної премії СРСР ім. бр. Васильєвих (1977), Державної премії Росії (1979).

М'ягков Андрій Васильович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Впізнаваність не люблю — слава Богу, з віком вона зменшується, проте все ще є...

 

Узнаваемость не люблю — слава Богу, с возрастом она уменьшается, однако все еще есть[1]...

  •  

Барбара Брильська дуже подобалася мені якоюсь своєю витонченістю, інтелігентністю, але закохуватися — ні!

 

Барбара Брыльска очень нравилась мне какой-то своей утонченностью, интеллигентностью, но влюбляться — нет[1]!

  •  

Не відвідую тусовки. Ніякого принципу немає, просто огидно. Не люблю цього... Розумієте, коли хизуються вкраденими грошима або коли в злиденній країні вихваляються, може бути, навіть праведно заробленими — по-моєму, це непристойно, і навіщо ж я буду в цьому брати участь?

 

Не посещаю тусовки. Никакого принципа нет, просто противно. Не люблю этого... Понимаете, когда кичатся украденными деньгами или когда в нищей стране хвастают, может быть, даже праведно заработанными — по-моему, это неприлично, и зачем же я буду в этом участвовать[1]?

  •  

Те, що показують зараз — це не фільми. Це отупіння глядача і ін'єкція несмаку — по-іншому сказати не можу.

 

То, что показывают сейчас — это не фильмы. Это оглупление зрителя и инъекция безвкусия — по-другому сказать не могу[1].

  •  

Останні зйомки у мене три-чотири роки тому були... Запрошують стріляти, вбивати, гвалтувати, красти — примітив огидний!

 

Последние съемки у меня три-четыре года назад были... Приглашают стрелять, убивать, насиловать, красть — примитив омерзительный[1]!

  •  

Хороший режисер нині не потрібен, хороший сценарій теж: це просто невигідно. Тому що це щось глибоке, дуже особисте повинно бути, а навіщо? — Грошей воно не принесе. Росіяни вже звикли до стрілялок, насильства та інших подібних речей. Сказати, що народ гвалтують, не можна, але він дивиться свої фільми, і це, на превеликий жах, його кінематограф.

 

Хороший режиссер нынче не нужен, хороший сценарий тоже: это просто невыгодно. Потому что это что-то глубокое, очень личное должно быть, а зачем? — денег оно не принесет. Россияне уже привыкли к стрелялкам, насилию и прочим подобным вещам. Сказать, что народ насилуют, нельзя, но он смотрит свои фильмы, и это, к ужасу моему, его кинематограф[1].

  •  

Я раніше не вірив, коли мені говорили, що персонажі керують письменником. Але зараз я в цьому переконався.

 

Я раньше не верил, когда мне говорили, что персонажи руководят писателем. Но сейчас я в этом убедился[1].

  •  

Нинішні постановки приводять мене в якийсь стан невіри в те, що в подальшому щось зміниться, а вистав, які є якимось катарсисом (може, вже вік такий?), немає.

 

Нынешние постановки приводят меня в какое-то состояние неверия в то, что в дальнейшем что-то изменится, а спектаклей, которые являются каким-то катарсисом (может, уже возраст такой?), нет[1].

  •  

Мистецтво повинно бути легким, веселим, приносити задоволення.

 

Искусство должно быть легким, веселым, доставлять наслаждение[1].

Примітки

ред.