Майкл Фарадей
Майкл Фарадей (англ. Michael Faraday, 1791–1867) — англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле, член Лондонського королівського товариства (1824).
Майкл Фарадей | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.- Справді повчальна лекція ніколи не зможе бути популярною, а справді популярна лекція ніколи не досягне справжньої повчальності.
Чим більше у мене справ, тим більше я вчуся[1]. |
Вчений повинен бути людиною, яка прагне вислухати будь-яке припущення, але сама визначає, чи справедливе воно. Зовнішні ознаки явищ не повинні зв'язувати суджень вченого, у нього не повинно бути улюбленої гіпотези, він зобов'язаний бути поза школами і не мати авторитетів. Він повинен ставитися шанобливо не до особистостей, а до предметів. Якщо до цих якостей ще додасться працьовитість, то він може сподіватися підняти завісу в храмі природи[1]. |
Як дивне наше становище в цьому світі! У ньому ми народилися, виховуємося, живемо і все це приймаємо як щось належне. По суті кажучи, ми так мало дивуємося, що нас ніколи ніщо не вражає своєю несподіванкою. Я думаю, що в молодій людині збуджує більше подиву вид водоспаду або дуже високої гори, ніж питання про її існування, про те, як вона з'явилася на світ. Як живе, яким чином стоїть прямо і завдяки чому пересувається з місця на місце. Тому виходить, що ми входимо в цей світ, живемо в ньому і залишаємо його, не даючи собі задуматися спеціально про те, як же все відбувається. Якби не старання людей з допитливим розумом, які заглиблюються в ці питання і розкрили важливі закони, що керують нашим існуванням на Землі, навряд чи ми здогадалися б, що тут є що-небудь дивовижне[1]. |
Які науки більш властиві розуму людини, ніж науки природничі? Вони допомагають людині найбільше проникати в дію тих законів, пізнання яких показує, як цікаві навіть найнезначніші явища природи. За допомогою цих наук людина знаходить, за словами поета: «... мову в деревах, книгу в струмках, літописи в скелях і всюди гармонію»[1]. |
Примітки
ред.Джерела
ред.