Марія Ревакович

Ревакович Марія (пол. Maria Rewakowicz, нар. 1960, Лідзбарк-Вармінський, Польща) — українська та американська поетка, перекладачка, критикиня та професорка польського походження.

Марія Ревакович

Стаття у Вікіпедії

Цитати

Із нарису «Дещо про Нью-Йоркську групу» (2012)

Коли Іван Фізер в інтерв’ю з членами Нью-Йоркської групи («Сучасність», 1988, ч. 10) запитував їх, чи група ще існує, а чи вже є явищем «історії», Богдан Рубчак відповів: «Я цього не знаю – мабуть, знає Бог та ще, може, Богдан Бойчук». — З книги «Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність», Київ, 2012 р.

Америка в повоєнні роки, а особливо Нью-Йорк – її найбільший культурний центр, стали надзвичайно динамічним і стимуляційним середовищем, яке невдовзі народило такий ориґінально американський мистецький напрям, як абстрактний експресіонізм. І хоча Франція в ті часи експортувала філософію – екзистенціялізм, то не Париж, а Нью-Йорк став новим мистецьким центром світу. Ця атмосфера не могла не впливати на новоприбулу молодь, яка здебільшого ентузіястично кинулася в школи й університети.

Американський літературний ґрунт кінця 1950-х років не поступався мистецтву динамічністю. Це був час, який народив, наприклад, так звану «біт ґенерацію», і всі ті ферментування, які тоді відбувалися, знов-таки, не могли не впливати на начитаних молодих поетів.

Замість балачок про екзистенціялізм, тепер модно говорити про деконструкцію, замість абстрактного експресіонізму маємо постмодерністські інсталяції або деконструктивістську архітектуру. Про богему вже не почуєш, хоч каварняні поетичні читання досить модні в американському творчому середовищі, проте межа між поезією і розвагою в таких виступах затирається до невпізнаности.

Міркуючи про долю і недолю Нью-Йоркської групи, я теж хотіла придумати якусь модель, яка охоплювала би групу як цілість, хоча неконечно її творчість. І тут модель атома здалася мені найвідповіднішою. Як знаємо з фізики, атом має планетарну будову. Він складається з ядра й електронів, що кружляють довкола на орбітах. Придбання чи втрата якогось електрона або перехід з однієї орбіти на іншу спричиняє зміни в енергетичному стані атома. У цій атомістичній моделі НЙГ ядром є, звичайно, первісна сімка, а електронами – пізніші поетичні приєднання.

Ствердження, що жіноча частина первісної сімки, хоча й кількісно більша, була пасивнішою, ніж її чоловічий відповідник, взагалі не применшує впливу цих поетес на цілісність руху. Факт, що Емма Андієвська і Віра Вовк менше ідентифікують себе з групою і вибрали індивідуалістичніші дороги, можна пояснити, наприклад, тим, що поетично вони дебютували дещо раніше (...), ніж Богдан Рубчак, Юрій Тарнавський чи Богдан Бойчук, і задовго перед остаточним сформуванням НЙГ.