Марія фон Ебнер-Ешенбах

австрійська письменниця

Марія фон Ебнер-Ешенбах (нім. Marie von Ebner-Eschenbach; 1830–1916) — австрійська письменниця.

Марія фон Ебнер-Ешенбах
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Де була б сила жінок, коли б чоловіки не були марнославні?[1]

  •  

І найскромніша людина думає про себе більше, ніж її найкращий друг.[2]

  •  

Є люди в стилі бароко: багато гарних деталей, але загалом несмак.[3]

  •  

Найбільше горе — горе уявне.[4]

  •  

Найзапекліший ворог права — привілей.[4]

  •  

Наші знання є сума того, чого ми навчилися та що забули.[5]

  •  

Ніхто не знає достатньо; надто багато знають надто багато.[6]

  •  

Завжди будь паном своєї волі, а совісті — рабом.[4]

  •  

Поганий той вихователь, який не пам'ятає свого дитинства.[4]

  •  

Погано, коли чоловік і жінка наводять нудьгу один на одного, але значно гірше, коли це робить хтось один з них[7].

  •  

Багато безцінних речей можна придбати. [8]

  •  

Вигадані недуги невиліковні.[8]

  •  

Від лікаря вимагають чуда, а коли чудо стається, ніхто не дивується.[8]

  •  

Вірність є свідченням сили, довіра – ознакою мужності.[8]

  •  

Дехто плутає добре серце із слабкими нервами.[8]

  •  

Зіпсованний годинник раз на добу показує правильний час, і за кілька років він зможе похвалитися чималими успіхами.[8]

  •  

Іронія закінчується там, де починається розуміння.[8]

  •  

Замолоду ми вчимося, у старості – розуміємо.[8]

  •  

Заслуговує на жалість той,хто ніколи не мріяв.[8]

  •  

Люди краще переносять протидію, ніж протиріччя.[8]

  •  

Ми зважаємо на те, що думають про нас люди, на яких ми не зважаємо.[8]

  •  

Небалакуча людина завжди всім подобається. [9]

  •  

Понад усе ми вдячні тим, хто нас оточує, за їхню вдячність.[9]

  •  

Прагнення спокою породжує багато шуму й метушні.[9]

  •  

Упертість – це сила волі слабких.[9]

  •  

Чекати ми навчаємося лише тоді, коли нам немає на що чекати.[9]

  •  

Щирих друзів дуже мало… Та й кому вони потрібні?.[9]

  •  

Шлюби укладаються на небесах, але там ніхто не відповідає за їх успішність.[9]

Примітки

ред.
  1. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 208
  2. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 34
  3. Душенко, с. 366
  4. а б в г Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1198.
  5. Душенко, с. 294
  6. Душенко, с. 295
  7. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 204
  8. а б в г д е ж и к л м Дорогоцінна енциклопедія геніальних афоризмі, С. 164
  9. а б в г д е ж Дорогоцінна енциклопедія геніальних афоризмі, С. 165

Література

ред.
  • Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: ЭКСМО-Пресс, 2001.— 1056 с. ISBN 5-04-003141-6
  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — 1216 с. ISBN 978-5-7905-3137-8
  • Дорогоцінна енциклопедія геніальних афоризмів/ Укладач О.В. Зав'якін.- Донецьк:ТОВ "ВКФ "БФО",2010.- 608с. ISBN 978-966-481-426-0