Надін Гордімер
Надін Ґордімер (англ. Nadine Gordimer; 20 листопада 1923, Спрінґс, провінція Гаутенг, колишня Трансвааль, за 50 км від Йоганнесбурга — 13 липня 2014, Йоганнесбург, ПАР) — південноафриканська англомовна письменниця. Лауреатка Нобелівської премії з літератури 1991 року, «яка своїм прекрасним епосом принесла величезну користь людству».
Надін Ґордімер | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Моєю школою була місцева бібліотека. Моїми викладачами стали… Пруст, Чехов і Достоєвський[1]. |
Про Надін Ґордімер
ред.Надін Ґордімер (перша нобелянтка з ПАР) була близько знайома з Манделою, часто й охоче включала його промови до своїх романів, він був прототипом кількох її героїв. Легендарну промову «Я готовий до смерті», виголошену ним із лави підсудних, вона цитує й рефлексує в своїй прозі не просто так: Ґордімер допомагала готувати тригодинний виступ, що став ключовим у міжнародній політиці XX століття[2]. — З есею «Надін Ґордімер» |
|||||
— Ганна Улюра |
Ліберальні стратегії протистояння соціальній і расовій несправедливості не працюють. Захищатися пригнічені мають зі зброєю в руках. Про це, до речі, була і промова Мандели, якого, зокрема, звинувачували в причетності до терактів. І це саме ті фрагменти промови, з якими не погодилася Ґордімер. Вона вимагала більшого. Політична мобілізація починається з гострого відчуття приватної несправедливості. Кожен з її героїв переживає таке відчуття – і це не обов’язково буде висока драма, найчастіше просто буденний епізод, коли якось так раптом розплющуються очі й опиняється поруч заряджена рушниця[3]. — З есею «Надін Ґордімер» |
|||||
— Ганна Улюра |
Провина білих перед чорними африканцями глибша за усвідомлення політичної несправедливості. Це безчестя (переказуємо вітання другому нобелянтові з ПАР) – стосунки, де постраждала людяність обох сторін[3]. — З есею «Надін Ґордімер» |
|||||
— Ганна Улюра |
Примітки
ред.- ↑ а б в Нобелівське сафарі Африкою
- ↑ Ніч на Венері, 2020, с. 279
- ↑ а б Ніч на Венері, 2020, с. 281
Джерела
ред.- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5