Небесна сотня
«Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.
Цитати
ред.Кажуть, кожне покоління мусить мати свою війну. |
|||||
— Юлія Паєвська |
Мине час і, можливо, про Небесну Сотню писатимуть те саме, що ще недавно писали про Крути: вони були не героями, а жертвами й загинули марно (кинули напризволяще). Тільки тепер прочитали статтю Євгена Маланюка, написану майже сто років тому, де автор висловлює цілком протилежну думку. Війна навчить українців нарешті обходитися без заспокійливого, коли вони читають історію своєї Батьківщини. Тому, сподіваюсь, Небесна Сотня буде сяяти і через сто років[2]. — Зі статті «Небесна Сотня: посттравма і глорія» (2023) |
|||||
— Галина Пагутяк |
Оцінити масштаби цієї травми українського суспільства дуже важко. То була гігантська болюча рана, що її потрібно було після 40 днів заліковувати. І по всій Україні почали ставити стенди зі світлинами Небесної Сотні – в школах, біля церков, на площах. Це можна порівняти лише з тим, як у 1930-х роках в Галичині насипали символічні стрілецькі могили після того, як польські шовіністи поглумилися над могилами січових стрільців. Тепер поряд з відновленими насипами з березовими хрестами ставлять пам’ятні знаки на честь героїв Небесної Сотні, незалежно від того, чи село або місто має свого героя: ми всі поєднані кровно[2]. — Зі статті «Небесна Сотня: посттравма і глорія» (2023) |
|||||
— Галина Пагутяк |
Примітки
ред.