Олійник Борис Ілліч

Борис Ілліч Олійник (нар. 1935) — український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури. Почесний академік Академії мистецтв України. Відомий державний діяч: неодноразово був депутатом Верховних Рад СРСР та України.

Олійник Борис Ілліч

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

• І взагалі: ко’ б не було рабів,

Цікаво, чи з'явилися б тирани?

• Смерть не списує вини.

• Страшніше смерті — воля на приколі.

• Коли ти похитнувсь у слові,

Вважай, що похитнувся у собі.

• На те й дорога, щоб іти.

• А ти гадав: безсмертя — річ проста?

• Так звідки ж ти, Дорого, почалась?

• Народ не візьмеш на макуху.

Він зоддаля розрізнить чин:

І хто є син його по духу,

І хто — по духу! — сучий син.

• Немає у житті середини. Є тільки фланги й тільки — центр.

• Коли минуле спродав на базарі,

Ти вже продав грядуще і себе!

• Мова — то не просто звуки, витворені відповідними м'язами відповідних органів. Це — голос народу, неповторного тембру й інтонації, що є одним із чинників спадкового механізму… Втрата слуху веде до втрати тембру, отже — власного голосу, що в кінцевому рахунку нівелює народ як неповторне оригінальне явище.

Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001
• Афоризми відомих українців. — Х.: Фоліо, 2009. — С. 149