Пародія

текст, у якому відбувається комічне чи сатиричне наслідування іншого тексту

Пародія — 1. Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму.

Пародія
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
Вікісловник
Вікісловник

2. Сатиричне, іронічне наслідування кого-, чого-небудь.

3. Невдале, лише зовнішнє наслідування чого-небудь, яке перекручує суть того, що наслідують.[1]

Цитати

ред.
  •  

Багато іскрометного гумору і дотепності вклав народ у казки, анекдоти, коломийки, пародії та приказки про церкву.[1]

  — Наука і життя, 6, 1959, 47
  •  

Важко було зрозуміти, чи це справжня розмова, чи Безрукий декламував пародію на якусь промову.[1]

  Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 16
  •  

Чи потребує ж особливого роз'яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша, зроблена комічною основою Атта Троля, зовсім не має на меті зневаги поета?[1]

  Леся Українка, IV, 1954, 134
  •  

Штука, котра не є культом красоти і гармонії, перестає бути штукою, є пародією, карикатурою, дегенерацією штуки.[1]

  Іван Франко, XVI, 1955, 295

Примітки

ред.
  1. а б в г д Редактори: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець. Словник української мови. Том 6, П — Поїти. К.: Видавництво «Наукова думка»,1975. — 73-74с.

Джерела

ред.
  • Редактори: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець. Словник української мови. Том 6, П — Поїти. К.: Видавництво «Наукова думка»,1975. — 832с.