Релігія в Україні

культурно-історичний аспект

Релігія в Україні — стан релігійних і конфесійних груп в Україні та процеси, що відбуваються в релігійному житті України.

Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Цитати ред.

  •  

Мені хотілося б опинитись у тому дні, коли релігійні спільноти України та світу облишили занепокоєння про престиж, майнові права та статистичні показники, і максимум зусиль спрямували на духовний розвиток людей. Можливо, це програми для підтримки щасливого тривалого шлюбу чи для трансформації гніву та болю у світлу силу в житті людини, попри всі трагічні виклики; тобто певне бачення, як ми можемо зростати над собою.[1]Інтерв'ю для «Релігійно-інформаційної служби України» (19 лютого 2020).

  Олена Богдан
  •  

По Києву ходять «Свідки Єгови», у них тут Міжнародний конґрес на стадіоні «Олімпійський». По Києву багато хто ходить. У нас тут мотиляється такого-всякого люду. Всі конфесії, партії, угруповання й секти, братства і панібратства, і «Посольство Боже». Тамплієри, місіонери і проповідники. Нелегали і неформали, кілери й наркоділери, і шахраї міжнародного класу. Як колись було все заборонено, так нині усе дозволено. Сипонуло, як з мішка. Ми країна вільна, у нас тут прохідний двір. Часом щось таке загніздиться — ніякий протяг не видме.[2]Ліна Костенко «Записки українського самашедшого».

  — Програміст
  •  

Біля пам'ятнику Сковороді на Подолі завжди стоять Свідки Єгови — гарно вбрані й культурні люди з візочком, на якому брошури і журнали. Сьогодні їх нема, уперше за багато років. Починаю хвилюватись за людство.[3]Допис у «Facebook» 16 березня 2020 року на початку пандемії COVID-19.

  Вахтанг Кіпіані

Примітки ред.

  1. БУТИ СУБ’ЄКТОМ ЗМІН, А НЕ СПОСТЕРІГАЧЕМ: ПЕРШЕ ІНТЕРВ’Ю З ОЛЕНОЮ БОГДАН ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ В КОНКУРСІ НА ГОЛОВУ ДЕРЖЕТНОПОЛІТИКИ // Релігійно-інформаційна служба України — Переглянуто: 26 лютого 2020
  2. Костенко Л. Записки українського самашедшого. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 305. — ISBN 978-966-7047-88-7
  3. Вахтанг Кіпіані // Facebook. — Переглянуто: 18 березня 2020