Свідки Єгови

Парахристиянська релігійна організація хіліастичного, антитринітарного спрямування

Свідки Єгови — християнська релігійна організація. Західні релігієзнавці вважають її християнською деномінацією реставраціоністського напряму.

Свідки Єгови
TestigosdeJehovaEsinoLario.jpg
Проповідування свідків Єгови зі стендом в Езіно-Ларіо, Італія.
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Походження назви із тексту БібліїРедагувати

  •  

«Ви мої свідки, — каже Єгова,—
мій слуга, якого я вибрав,
щоб ви знали мене, вірили в мене
та розуміли, що я завжди той самий.
До мене не було Бога,
і після мене немає жодного».[1]Біблійний вірш, який став основою для назви релігійної спільноти. Ісаї 43:10.

 

אַתֶּ֤ם עֵדַי֙ נְאֻם־יְהוָ֔ה וְעַבְדִּ֖י אֲשֶׁ֣ר בָּחָ֑רְתִּי לְמַ֣עַן תֵּ֠דְעוּ וְתַאֲמִ֨ינוּ לִ֤י וְתָבִ֨ינוּ֙ כִּֽי־אֲנִ֣י ה֔וּא לְפָנַי֙ לֹא־נֹ֣וצַר אֵ֔ל וְאַחֲרַ֖י לֹ֥א יִהְיֶֽה׃ ס[2]

  •  

Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир від «того, хто є, хто був і хто має прийти» та від семи духів, що перед його престолом, а також від Ісуса Христа — «Свідка вірного», «первістка з мертвих» і «Правителя земних царів».[3]Об'явлення 1:4-5.

 

χάρις ὑμῖν καὶ εἰρήνη ἀπὸ ὁ ὢν καὶ ὁ ἦν καὶ ὁ ἐρχόμενος καὶ ἀπὸ τῶν ἑπτὰ πνευμάτων ἃ ἐνώπιον τοῦ θρόνου αὐτοῦ καὶ ἀπὸ Ἰησοῦ Χριστοῦ, ὁ μάρτυς, ὁ πιστός, ὁ πρωτότοκος τῶν νεκρῶν καὶ ὁ ἄρχων τῶν βασιλέων τῆς γῆς.[4]

  Апостол Іван

З історичних праць, конференцій, мемуарівРедагувати

  •  

Я з глибокою повагою ставлюсь до всіх, хто в чомусь глибоко переконаний. Візьмемо, скажімо, сектантів від релігії, таких як баптисти чи єговісти. Вони бачать наш світ досить своєрідним. Навіть проникнути в структуру подібного мислення дуже важко. Але серед них є й такі, котрі заради віри підуть на вогнище. Як я можу їх не поважати, хоч таке світосприймання мені зовсім чуже?[5]«Сповідь у камері смертників».

  Левко Лук'яненко, український дисидент
  •  

Я неодноразово казав Миколі Гуцуляку: «Миколо, Ви щаслива людина, бо сидите за віру в Бога, за те, що не відреклися від нього в час випробувань. А за що сиджу я?! Тільки за те, що я син своїх батьків-українців».[6]Передмова до книги Олега Голька «Загартовані в Сибіру».

  Ярослав Дашкевич, український історик
  •  

А віруючі — молилися, і, переклавши на Бога результат кенгірського сум'яття, як завжди були найбільш спокійними людьми. У великій їдальні за графіком йшли богослужіння всіх релігій. Єговісти дали волю своїм правилам і відмовилися брати в руки зброю, робити укріплення, стояти на варті. Вони довго сиділи, зсунувши голови, і мовчали. — З твору «Архіпелаг ГУЛАГ», том 3, частина 5 «Каторга», глава «Сорок днів Кенгіру».

 

А верующие — молились, и, переложив на Бога исход кенгирского смятения, как всегда были самые успокоенные люди. В большой столовой по графику шли богослужения всех религий. Иеговисты дали волю своим правилам и отказались брать в руки оружие, делать укрепления, стоять в караулах. Они подолгу сидели, сдвинув головы, и молчали.[7]

  Олександр Солженіцин, російський дисидент
  •  

Свідки є свідками не тільки Єгови, а вони є свідками того бездушного, антигуманного режиму, який був встановлений радянською владою.[8]Виступ на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій».

  Людмила Филипович, українська релігієзнавиця
  •  

Заборона Свідків в Росії — це є своєрідна помста українцям за те, що вони в 51 році в кількості 10 тисяч людей принесли світло віри в безбожну Росію.[8]Виступ на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій».

  — Людмила Филипович, українська релігієзнавиця
  •  

Відношення до релігійної спільноти Свідків Єгови — це своєрідний лакмусовий папірець як на толерантність, так і на тоталітаризм.[8]Виступ на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій».

  Ігор Козловський, український історик
  •  

Протягом наступного року Евелін долучилася до «Вартової башти», організації, яка була частиною церкви свідків Єгови. Чи підштовхнуло її до цього незадоволення своїм життям у той час, я не знаю. Свідки Єгови вважали Біблію єдиним дороговказом віри й вірили в настання армагедону між добром і злом. Евелін почала ревно поширювати їхнє видання «Вартова башта» й узялася навертати мене, закликаючи мене змінити відданість визвольній боротьбі на відданість Богові. Хоча деякі аспекти системи «Вартової башти» видалися мені цікавими й вартими уваги, я не поділяв і не міг поділяти Евелінового захоплення. У цій системі був елемент нав’язливої ідеї, і це мене відштовхувало. Наскільки я міг бачити, її віра вчила пасивності й покори перед лицем гноблення, а цього я прийняти не міг.[9]З автобіографії «Довгий шлях до свободи» (Частина п'ята «Державна зрада», розділ 24).

 

Over the course of the next year Evelyn became involved with the Watch Tower organization, part of the church of Jehovah’s Witnesses. Whether this was due to some dissatisfaction with her life at the time, I do not know. The Jehovah’s Witnesses took the Bible as the sole rule of faith and believed in a coming Armageddon between good and evil. Evelyn zealously began distributing their publication The Watchtower, and began toproselytize me as well, urging me to convert my commitment to the struggle to a commitment to God. Although I found some aspects of the Watch Tower’s system to be interesting and worthwhile, I could not and did not share her devotion. There was an obsessional element to it that put me off. From what I could discern, her faith taught passivity and submissiveness in the face of oppression, something I could not accept.[10]

  Нельсон Мандела

З інтерв'ю та публіцистикиРедагувати

  •  

Біля пам'ятнику Сковороді на Подолі завжди стоять Свідки Єгови — гарно вбрані й культурні люди з візочком, на якому брошури і журнали. Сьогодні їх нема, уперше за багато років. Починаю хвилюватись за людство.[11]Допис у «Facebook» 16 березня 2020 року на початку пандемії COVID-19.

  Вахтанг Кіпіані, український журналіст
  •  

— А в Ірпені ти була?
— Була.
— А чому не розповідаєш про нього?
— Ну, там центральний парк гарний — я завжди про нього розповідаю. Парк в Ірпені такий ідеальний, знаєш, як рай у брошурах Свідків Єгови.[12]З есе «Земля у чотирьох кадрах», розділ «4. Ірпінь».

  Вікторія Амеліна, українська письменниця
  •  

Нас обстрілювали важкою артилерією, «градами». І ось, сидячи в підвалі, щоб не збожеволіти від страху, я почала писати звичайні історії свого життя та моїх сусідів. Одного разу мені почали відповідати, і утворилася так би мовити молитва-перекличка. Молилися своїми словами православні й католики, баптисти та єговісти. І слова «Свердловка — тримайся!» — теж були частиною цієї молитви.[13]

  Олена Степова, українська письменниця
  •  

Захист родини там зводиться до істеричної гомофобії, релігійність — до гонінь на свідків Єгови, а більшість поширених народних звичаїв — це недавній радянський конструкт.[14]Зі статті «Фальшивий консерватизм Росії».

  — Максим Віхров, український публіцист
  •  

Загалом із кримськими татарами спілкування було. Бувало, повезуть нас на слідчі дії на весь день, а рідні їм приносять обіди, бо ж вони місцеві, і ці обіди вони ділили між усіма ув'язненими. Не розумію, як можна звинувачувати в тероризмі людей, у яких величезні сім'ї, господарство, діти. Я не читав їхньої релігійної літератури детально, але знаю, що тим, хто в «Хізб ут-Тахрірі», заборонено брати до рук зброю. Чи вибухівку. Якщо спрощено, щоби було зрозуміліше, то це такі мусульманські Свідки Єгови. Ми з ними про Бога розмовляли, про різні речі загалом.[15]

  Євген Панов, український громадський активіст
  •  

А свідки Єгови? Вони не йдуть в армію, бо їм не дозволяє їхня релігія. І ми їх захищаємо?.. А інші діти лягають трупами, захищаючи Україну, у якій іде війна, вони ж захищають і цих «свідків». Для них існують тільки вони, свідки Єгови, а все інше їм по цимбалах. Оце спільнота, яка має вижити, а решта хай гине.[16]

  Юрій Винничук, український письменник
  •  

Не надихає і політична модель країни. Консерватори зазвичай виступають за сильні й незалежні інституції — у Росії таких немає. Консерваторам подобається верховенство права — у Росії панує деспотизм. Консерваторам імпонує свобода віросповідання — Росія утискає релігійні меншини, зокрема «Армію спасіння» і «Свідків Єгови».[17]«Консерватори 2.0».

  Едвард Лукас, британський публіцист
  •  

Ми часто жартуємо, що ходимо по лікарнях, як свідки Єгови, і розповідаємо людям, як жити після травми. Дуже часто наштовхуємося на нерозуміння працівників медзакладів, — нас не пускають: не можна з вулиці прийти до незнайомої людини і щось почати їй розповідати про життя.[18]

  Уляна Пчолкіна, українська громадська діячка
  •  

У західноукраїнському селі, де народився мій тато, сотнями років поруч жили люди різних національностей, а відповідно й різних вір (іудеї, суботники, єговісти, католики, православні). Наша бабця до всіх ставилася, і нас, онуків, привчала, з християнською любов'ю. Саме життя спонукало українців творити культуру толерантності, доброзичливості, гостинності, інклюзивності.[19]

  Людмила Филипович, українська релігієзнавиця
  •  

Також було важкувато на півночі, на Поліссі, тому що там люди загалом дуже некомунікативні, сприймають тебе майже як свідка Єгови.[20]Про збір інтерв'ю для книги «Асиметрична симетрія».

  Лесь Белей, український письменник
  •  

Дорогою додому мене перестріли суперактивні бабусі із секти свідків Єгови. Вони тривалий час тримають в «облозі» Стрийський парк.
— Пані, візьміть гарну книжку — знатимете, як врятувати душу, — вкотре запропонували мені. — А туди не йдіть, там — диявол.
Я подякувала і не взяла безплатних книжок. Сподіваюся, що зумію порозумітися з Творцем без «сталкерів».[21]Зі статті «Із рекетирів — у контактери».

  Оксана Теленчі, українська журналістка
  •  

Перед виборами, коли в низові осередки кидаються додаткові гроші, шикуються черги в приймальнях з вродливими секретарками нового типу — сірі й убогі пенсіонери та невдахи чекають допомоги. По неї йдуть сьогодні або до свідків Єгови, або до СДПУ(о).[22]Зі статті «Антипартійний погляд з невеличкої черги за партквитком».

  — Володимир Килинич, український публіцист
  •  

Пам'ятаю, коли комусь із свідків Єгови пропонували працювати на кухні, то вони висували умову: або вся зміна складатиметься з єговістів, або ніхто з них на кухні не працюватиме. Тому що на кухні крали, а свідки Єгови не хотіли, щоб на них потім пляма була. Вони ж дуже чесні.[23]Про своє ув'язнення в мордовському Дубравлагу.

  — Ігор Ломов, в'язень ГУЛАГу, український правозахисник
  •  

Католицький священник не низького чину нарікав у своїй проповіді на такий стан, що люди перестають вірити, що ченці і черниці виступають з манастирів. Він болів над тим і закликав людей, щоб вони вірили, а як приклад подав свідків Єгови, «які так сильно вірять», і закликав людей, щоб наслідували свідків Єгови. Я слухав тої проповіді дуже уважно, але я не розумів. У чому наслідувати свідків Єгови? Щоб переходити на віру свідків Єгови? Предмет віри визначує виразно форму і силу вірування. Чому католицькі священники не потраплять створити такої віри у своїх мирян, такої сили віри, як мають свідки Єгови?[24]З твору «Тіяра продана», частина І, розділ «Говорить минуле і говорить сучасне».

  — Володимир Пасіка, український діаспорний психіатр

З науково-популярної літературиРедагувати

  •  

Тож я не без іронії скористаюся прикладом із креаціоністської книги «Життя — як воно тут з'явилося?», на якій не вказане ім'я автора, зате зазначений видавець — Товариство сторожової вежі та біблійних трактатів (Watchtower Bible and Tract Society), яке опублікувало її шістнадцятьма мовами накладом 11 мільйонів примірників. Ця книга стала моїм фаворитом, бо щонайменше шість її примірників надіслали мені як подарунок непрохані доброзичливці з різних кінців світу.[25]З книги «Ілюзія Бога» (розділ 4 «Чому Бога майже напевно немає», параграф «Непрощувана складність»).

 

It is with gentle irony that I derive mine from a creationist book. Life — How Did It Get Here?, with no named author but published by the Watchtower Bible and Tract Society in sixteen languages and eleven million copies, is obviously a firm favourite because no fewer than six of those eleven million copies have been sent to me as unsolicited gifts by well-wishers from around the world.[26]

  Річард Докінз, англійський біолог і популяризатор атеїзму

З художньої літературиРедагувати

  •  

І свідки Єгови, які чи не кожного дня, саме коли ви, після нічної зміни, наміряєтесь спати, приходять навертати вас на справжню віру і спасати від пекла.[27]З роману «На твердій землі» (розділ ІІ).

  Улас Самчук, український діаспорний письменник
  •  

По Києву ходять «Свідки Єгови», у них тут Міжнародний конґрес на стадіоні «Олімпійський». По Києву багато хто ходить. У нас тут мотиляється такого-всякого люду. Всі конфесії, партії, угруповання й секти, братства і панібратства, і «Посольство Боже». Тамплієри, місіонери і проповідники. Нелегали і неформали, кілери й наркоділери, і шахраї міжнародного класу. Як колись було все заборонено, так нині усе дозволено. Сипонуло, як з мішка. Ми країна вільна, у нас тут прохідний двір. Часом щось таке загніздиться — ніякий протяг не видме.[28]З роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого».

  — Програміст
  •  

Нам зі Стефою можна було ближчим часом подавати заяву до загсу, і я вже навіть прикинув, кого візьму за шлюбного свідка. Тут і думати не було чого, я не мав особливого вибору, але якщо на безриб'ї і рак риба, то на безлюдді й Хома чоловік. Випадало так, що моїм свідком мав бути свідок самого Єгови.[29]З роману Василя Шкляра «Троща» (частина третя «Вирок», 7).

  — Вояк УПА
  •  

Всі наркомани — кінчені люди, недолугі мавпи з одностороннім квитком до пекла, де вони вічно мучитимуться і жертимуть лайно. Гірше від них нікого бути не може… Ну, звісно, якщо не брати до уваги адвентистів та свідків Єгови.[30]З технотрилера Макса Кідрука «Бот» (розділ «Епізоди: початок...», параграф II).

  — Матір Текіто Рейеса
  •  

Попри те, що цього його не вчили, чилієць тямив: стати душогубом — це гірше, ніж підсісти на героїн. Це навіть гірше, ніж податись в адвентисти чи до свідків Єгови.[31]З технотрилера Макса Кідрука «Бот» (розділ «Епізоди: початок...», параграф II).

  — Слова автора
  •  

Я православний уніат,
Я католицький єговіст:
Я і нацфронт, і комуніст —
ко-ко, му-му, ні-ні, центрист.[32]З вірша «Виборча платформа закарпатського центриста».

  Павло Чучка, український мовознавець
  •  

Діоталлеві, не можна вирішити стати євреєм, як вирішуєш стати філателістом чи свідком Єгови. Євреєм треба народитися.[33]З роману Умберто Еко «Маятник Фуко» (розділ 3 «Біна», параграф 12).

 

Diotallevi, non si può decidere di diventare ebrei come si decide di diventare filatelici o testimoni di Geova. Ebrei si nasce.[34]

  — Якопо Бельбо
  •  

мені причулось як завжди щось найгірше
хоча чому правда — це найгірше

а може просто мама належить до секти свідків єгови
і в них це нормально — так розмовляти з дітьми
не приховуючи найгіршого
не приховуючи простий факт смерті[35]З вірша «Дівчинка. Дніпропетровськ 7.04.2006».

  Андрій Бондар, український поет
  •  

Центр єгов — у Брукліні, США, там головне кубло. Керує ним капіталіст-реакціонер Натан Кнорр, це він і придумав той «армагеддон». Єгови ведуть пропаганду кінця світу, але радянська людина не хоче армагеддону! Армагеддон чужий радянській людині! Культи кажуть, що радянська влада від сатани. Але хіба щось сказано про це в Біблії?[36]Автор переказує зміст статті директора Дмитра Палійчука «Я проклинаю вас, єгови!». З роману Мирослава Лаюка «Баборня» (розділ I «Атеїстичні писанки», параграф 2 «Освоєння цілини»).

  — Слова автора

З гумористичних творів і виступівРедагувати

  •  

Свідки Єгови, які подзвонили у квартиру п'яного викладача філософії, прийняли іслам просто в під'їзді.[37]

  •  

Свідки Єгови подзвонили у квартиру районного прокурора і вже через 15 хвилин змінили свій статус зі свідків на підозрюваних.[38]

  •  

Років десять тому в мене був один знайомий — свідок Єгови. До 27 років у цю пургу вірив. А потім призовний вік закінчився.[39]

  •  

Дзвінок у двері. Мужик прокидається з бодуна, баняк розколюється…
— Хто там?
— Свідки Єгови! Ми вам пропонуємо…
— Свідки?! Зараз будете потерпілими![40]

  •  

Вуличний агітатор секти «Свідки Єгови» Петренко знає 137 інтонаційних відтінків фрази «пішов на фіг»…[41]

  •  

Ранок. Дзвінок в двері. Відкриваю. На порозі стоїть молодий хлопчина і каже:
— Доброго ранку! Я свідок єгови. Хотів би з вами поговорити.
— Добре, кажу я, — пройдіть в квартиру.
Він пройшов, але виглядав дещо розгубленим.
— Ну, і про що ви хотіли поговорити?
— Я не знаю, — сумно відповів він, — так далеко я ще не заходив…[42]

  •  

Лиш трохи тепліше за вікном і зразу надворі
на вулицях всюди так багато щасливих людей.
Їх легко впізнати, бо вони всі ходять по двоє
з усмішкою ніжних, красивих, щирих і добрих очей.

Свідки Єгови, Свідки Єгови — сумки через плече.
Ходять по двоє, ходять по двоє чи дощ, чи сонце пече.
Люди стараються їх уникати: тікають навіть на стрих,
але не знають, що на стриху вже баптисти там чекають на них.[43]

  Володька, член гумористичного колективу «VIP Тернопіль»

З радянської антирелігійної пропагандиРедагувати

  •  

Не вірте щирості його ви,
не душі він опікун.
Такий він, свідок Ієгови, —
зрадник Батьківщини і шпигун! — Вірш «Свидетель Иеговы» на плакаті серії «Боевой карандаш».

 

Не верьте кротости его вы,
не о душе печеться он.
Такой свидетель Иеговы —
предатель Родины, шпион![44]

  — В. Алєксєєв, радянський пропагандист

ПриміткиРедагувати

  1. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 993
  2. Biblia Hebraica Stuttgartensia — Isaiah 43 // Deutsche Bibelgesellschaft. — Переглянуто: 25 червня 2022
  3. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1640
  4. Novum Testamentum Graece Nestle-Aland 28 — Revelation 1 // Deutsche Bibelgesellschaft. — Переглянуто: 25 червня 2022
  5. Лук'яненко Л. Сповідь у камері смертників. — Київ, журнал «Вітчизна», газета «Ділова Україна», 1991. — С. 111. — ISBN 5-7707-0927-8
  6. Голько О. Загартовані в Сибіру. — Львів: Піраміда, 2011. — С. 7. — ISBN 978-966-441-212-1
  7. Солженицын А. Архипелаг ГУЛАГ, Т. 3. — Москва: Центр «Новый мир», 1990. — С. 235
  8. а б в Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій на YouTube
  9. Мандела Н. Довгий шлях до свободи. Автобіографія; Пер. з англійської Василя Старка. — Київ: Наш Формат, 2016. — С.183. — ISBN 978-966-97425-6-8
  10. Nelson Mandela. Long Walk to Freedom. The Autobiography of Nelson Mandela. — Little, Brown and Company, 1995. — ISBN 0-316-54585-6
  11. Вахтанг Кіпіані // Facebook. — Переглянуто: 18 березня 2020
  12. Земля у чотирьох кадрах // LB.ua. — Переглянуто: 25 червня 2022
  13. Особова О. Блогер Олена Степова: «Люди, які проклинали й запевняли, що російських військових в Україні немає, почали просити: допоможи знайти сина» // Урядовий кур'єр. — 2014. — №237 (5366). — 19 грудня. — С. 8
  14. Віхров М. Фальшивий консерватизм Росії // Український тиждень. — 2019. — №26 (606). — 27 червня—4 липня. — С. 39
  15. Козлюк С. Євген Панов: «Важко усвідомити, що багато змін в Україні відбувалося без тебе» // Український тиждень. — 2019. — №39 (619). — 27 вересня—3 жовтня. — С. 14
  16. Корнелюк І. Юрій Винничук: «Національна ідея спрацювала саме тепер» // Український тиждень. — 2017. — №20 (496). — 19—25 травня. — С. 45
  17. Лукас Е. Консерватори 2.0 // Український тиждень. — 2017. — №30 (506). — 28 липня—3 серпня. — С. 32
  18. Руднєва О. «Я навчилася використовувати інвалідність на благо» // Дзеркало тижня. — 2018. — №33 (379). — 8—14 вересня. — С. 10
  19. Лавриш Ю. Про правильні пріоритети // День. — 2016. — №161-162 (4767-4768). — 9—10 вересня. — С. 20
  20. Яремчук О. «Асиметрична симетрія» // День. — 2014. — №102-103 (4225-4226). — 6—7 червня. — С. 23
  21. Теленчі О. Із рекетирів — у контактери // Голос України. — 2003. — №192 (3192). — 11 жовтня. — С. 4
  22. Килинич В. Антипартійний погляд з невеличкої черги за партквитком // Українська правда. 2003. — 8 липня
  23. Скачко І. «Нас звинувачували у створенні терористичної групи…» // Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні». — Переглянуто: 6 лютого 2021
  24. Пасіка В. Тіяра продана: Рефлексії і конклюзії. — Торонто: Kiev Printers Ltd., 1983. — С. 71
  25. Докінз Р. Ілюзія Бога; пер. з англ. Т. Цимбала. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — С. 126. — ISBN 978-617-12-5698-9
  26. Richard Dawkins. The God Delusion. Bantam Press. 2006. P. 119.
  27. Самчук У. На твердій землі. Вінніпег. New Partway Publishers Ltd. 1967. С. 17
  28. Костенко Л. Записки українського самашедшого. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 305. — ISBN 978-966-7047-88-7
  29. Шкляр В. Троща: роман. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — С. 367. — ISBN 978-617-12-3940-1
  30. Макс Кідрук. Бот. — Харків: Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — С. 20. — ISBN 978-966-14-4654-9 (PDF)
  31. Макс Кідрук. Бот. — Харків: Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — С. 24. — ISBN 978-966-14-4654-9 (PDF)
  32. Чучка П. Виборча платформа закарпатського центриста // Деца у нотаря: Закарпатська читанка для тверезих і п'яних у 2-х томах (том перший і останній). — Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2010. — С. 41
  33. Еко У. Маятник Фуко / перекл. з італ. М. Прокопович. — Львів: Літопис, 2004. — С. 77. — ISBN 966-7007-112-4
  34. Umberto Eco. Il Pendolo Di Foucault. — Gruppo Bompiani, 1988.
  35. Бондар А. Дівчинка. Дніпропетровськ 7.04.2006 // Український журнал. — 2002. — №2 (20). — С. 37
  36. Лаюк М. Баборня: роман. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. — С. 24. — ISBN 978-617-679-332-8
  37. Приколи // Україна молода. — 2017. — №13 (5174). — 31 січня. — С. 16
  38. Приколи // Україна молода. — 2013. — №169. — 19 листопада
  39. Приколи // Україна молода. — 2013. — №051. — 4 квітня
  40. Приколи // Україна молода. — 2012. — №026. — 17 лютого
  41. Приколи // Україна молода. — 2011. — №149-150. — 26 серпня
  42. Анекдоти на перерві… // Християнський портал «Кіріос». — Переглянуто: 6 лютого 2021
  43. Волинські Новини Сільські жарти від Володьки на YouTube
  44. Безбожная утопия: попы, раввины, иеговисты и космонавты в советской антирелигиозной пропаганде // Cameralabs. — Переглянуто: 6 лютого 2021

ДжерелаРедагувати

  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.