Се́льма Лаґерлеф (Лагерлев; швед. Selma Lagerlöf; 20 листопада 1858 — 16 березня 1940) — шведська письменниця, авторка художніх, історичних, краєзнавчих книг. Перша жінка-письменниця, відзначена у 1909 році Нобелівською премією з літератури «у знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці».

Сельма Лаґерлеф
Selma Lagerlöf.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  •  

Жертвувати — означає давати іншому те, що волів би залишити собі[1].

  •  

Любов живе любов'ю, а не послугами й доброчинністю[1].

  •  

Поки на світі існують жінки, завжди будуть існувати і бовдури, які у всьому їм потурають[2].

Про Сельму ЛаґерлефРедагувати

  •  

Акка з Кебнекайсе – гуска, яка веде за собою зграю у «Нільсі», безумовний моральний авторитет, жінка, яка вирішує всі проблеми. Не жінка, звісно. Але так уже сталося, що одна з найпереконливіших лідерок у світовій літературі – гуска[3]. — З есею «Сельма Лаґерлеф»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра
  •  

Їй писали дуже багато листів. У батьківському обійсті Морбакка, яке Сельма викупила і полагодила з гонорарів, було навіть власне поштове відділення для сортування. Зараз архів зберігається в Королівській бібліотеці у Стокгольмі. Там сорок тисяч листів, із яких кілька тисяч – листи самої Лаґерлеф. Чверть цих послань – прохання про фінансову допомогу: на що тільки не просили грошей у відомої письменниці! Вона часто іронізувала, що успіх літератора вимірюється кількістю людей, які просять у нього грошей[4]. — З есею «Сельма Лаґерлеф»

  — Ганна Улюра
  •  

«Нарешті священик став на казальниці» [пер. Ольги Сенюк] – найвідоміший романний зачин у скандинавській прозі, відчайдушно іронічний у своїй популярності. Такі зачини нас втягують в історію, яка давно вже триває, а нам іще треба зрозуміти, що ж таке там відбувається. От те і відбувається: жінки люблять і коять непоправне – хоч спочатку, хоч посередині Історії[3]. — З есею «Сельма Лаґерлеф»

  — Ганна Улюра
  •  

1909 року Сельма Лаґерлеф була не лише авторкою «Нільса» та неперевершеного дебюту «Саги про Єсту Берлінга», а й дилогії «Єрусалим», у нас мало знаної, а в Швеції – класики з класики. Так от, того року вона отримала літературну Нобелівку. Вперше цю відзнаку присудили жінці, вона стала десятим нобелянтом, а між іншим, висували її на здобуття вже 1901-го, в рік заснування премії. Уявляєте, як би змінилася думка про жінок у літературі, отримай Лаґерлеф найпершу Нобелівку[5]? — З есею «Сельма Лаґерлеф»

  — Ганна Улюра

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  2. 100 ФАКТІВ З ЖИТТЯ 100 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ З ЛІТЕРАТУРИ
  3. а б Ніч на Венері, 2020, с. 144
  4. Ніч на Венері, 2020, с. 145
  5. Ніч на Венері, 2020, с. 143

ДжерелаРедагувати