Луцій Анней Сенека
Сенека Анней Луцій (лат. Lucius Annaeus Seneca, Сенека Молодший; 4 до н. е. — 65 н. е.) — давньоримський філософ, поет, державний діяч і оратор. Син філософа Сенеки Старшого. Батько поета Лукана.
Луцій Анней Сенека | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
- Цей термін має також інші значення. Див. Сенека (значення)
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати
ред.Про людину та стосунки між людьми
ред.Б
ред.Благом є не те, що більше допомагає, ніж шкодить, а те, що виключно допомагає.[1]. |
Брешуть невільники, вільні кажуть правду[2]. |
В
ред.Велич душі має бути властивістю всіх людей[3]. |
Г
ред.Quamvis tegatur proditur vultu furor. | |||||
— «Hippolytus» |
Д
ред.Допоможи тому, хто несе тягар, але не тому, хто покладе його поруч[5]. |
З
ред.Зіштовхуються тільки ті, що йдуть одним шляхом[6]. |
Л
ред.Людині властиво помилятися |
|||||
Errare humanum est |
М
ред.- Ми повинні давати так само, як отримуємо — охоче, швидко й без коливань, бо нема благородства у віддаванні, коли віддираєш від рук[9].
Н
ред.- Найсильніший той, хто має владу над собою[10].
О
ред.Одіссей поспішав до каменів своєї Ітаки не менше, ніж Агамемнон — до гордих стін Мікен, — адже люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те що вона Батьківщина[11].
Т
ред.- Треба узгоджуватись із вказівками природи: розумна людина її спостерігає і питає в неї поради. Жити щасливо і жити згідно з природою є те саме.[7]
- Той, хто гадає, що рабство поширюється на всю особу, помиляється: її краща частина вільна від рабства. Лише тіло має коритися, дух же сам собі господар.[7]
- Той, кому зробили добро, повинен бути вдячний[2].
У
ред.- У боротьбі за існування тварини, озброєні зубами і кігтями, здаються сильнішими за людину, проте природа обдарувала людину двома властивостями, що роблять це слабке єство найсильнішим у світі: розумом і суспільством.[7]
Х
ред.Хто просить боязко, тому відмовляють.[12] |
|||||
Qui timide rogat, docet negare. | |||||
— «Hippolytus» II |
Хто хвалиться своїм родом, прославляє іншого.[13] |
|||||
Qui genus jactat suum aliena laudat. | |||||
— «Hercules Furens» |
Філософські
ред.Н
ред.Nulla regula sine exceptione, sed exceptio non imperdit regulam |
Щ
ред.Що б не почалося, воно закінчиться.[16] |
|||||
Quidquid coepit, et desinit. | |||||
— «De Consolatione ad Polybium» I |
Примітки
ред.- ↑ Моральні листи до Луцилія / Пер. з латини А.Содомора; Предм. та примітки А.Содомора, Львів: Апріорі, 2011, ISBN 966-8256-20-4
- ↑ а б 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 8
- ↑ Hoyt’s New Cyclopedia of Practical Quotations, p. 28
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 191
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 200
- ↑ а б в г Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 237
- ↑ Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 238
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 37
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 50
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 49
- ↑ Hoyt’s New Cyclopedia of Practical Quotations, p. 65
- ↑ Hoyt’s New Cyclopedia of Practical Quotations, p. 25
- ↑ (немає правил без виключення, але виключення не заперечує правило); Нет правила без исключения, но исключение правилу не мешает
- ↑ Forms; Latin-English imperditus / adjective not slain; undestroyed; прикметник не знищений, не зруйнований
- ↑ Hoyt’s New Cyclopedia of Practical Quotations, p. 66
Джерела
ред.- Hoyt's New Cyclopedia of Practical Quotations. New York, London: Funk & Wagnalls company, 1922
- Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7