Середньовіччя
Середньові́ччя — період європейської історії від V століття (падіння Римської імперії, кінець античності) до початку епохи Відродження (кінець XV століття).
Цитати
ред.Казан, гриль і пательня — таким міг би бути девіз середньовічної гастрономії. Спочатку м'ясо вимочували в окропі, а потім уже смажили. Особливою пошаною на столах сеньйорів користувалася велика й мала дичина: олені, кабани, сарни, а також зайці, фазани, червоні куріпки, «смажені павичі та печені лебеді»[1]. |
|||||
— Філіпп Делорм |
Середньовіччя розвинулося на абсолютно примітивній основі. Воно стерло з лиця землі стародавню цивілізацію, давню філософію, політику та юриспруденцію, щоб почати у всьому з початку. Єдиним, що воно запозичило від загиблого стародавнього світу, було християнство і кілька напівзруйнованих міст, які втратили всю свою колишню цивілізацію. Унаслідок цього, як то буває на всіх ранніх щаблях розвитку, монополія на інтелектуальну освіту дісталася попам, і сама освіти отримала переважно богословський характер. У руках попів політика і юриспруденція, як і всі інші науки, залишалися простими галузями богослов'я.[2] |
|||||
— Фрідріх Енгельс |
- Державне утворення, що мало назву Священна Римська імперія, не було ні священною, ні римською, ні імперією.
- — Вольтер
- Кожен вік має своє середньовіччя.
- Лицарська епоха: час, коли чоловіки мали високі почуття до своїх коней.
- — Елейн Кендалл
- У Середньовіччі філософія була «інобуттям» теології, а згодом і сама теологія стала «інобуттям» філософії.
- Часи були так собі, середні.
Примітки
ред.- ↑ Делорм, 2016, с. 137
- ↑ Фридрих Энгельс (marxists.org)
- ↑ Філософія Античності, Середньовіччя, Відродження
Джерела
ред.- Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 801
- Філіпп Делорм. Анна Київська. Дружина Генріха І. — Київ: Laurus, 2016. — 208 с. — ISBN 978-966-2449-91-4