Тиша

Ти́ша — повна або часткова відсутність звуків, факторів, що подразнюють слух.

Цей термін має також інші значення. Див. Тиша (значення)

Цитати

	Тиша — це мова, якою говорить до людини Бог.
	— Богдан-Ігор Антонич

	Тиша повітрям тонесенько дише.
	— Сергій Губерначук

З поезії

	Тим, хто любить читати тишу, хто мовчить, хто людей не будить, думку Божу знайти простіше… Без людей Любов їх людить…
	— Сергій Губерначук

	Тиша приходить гучно, мов скеля, Що йде до пророка. Мов гора, перед якою завмирають вживу. Мов гора, з якої сміються в якомусь убогому анекдоті. — З вірша «[воєнна тиша]»
	— Ярина Чорногуз

	Тиша приходить старомодним пісенним Ритмом серед нечутної січі стріли, Серед нечутного й звичного свисту кулі. — З вірша «[воєнна тиша]»
	— Ярина Чорногуз

	Тиша приходить гучно, мов велетка, Важкі її кроки в пустелі висохлих риб, що стали зміями й ящурами. — З вірша «[воєнна тиша]»
	— Ярина Чорногуз

	Тиша приходить гучно, ніби кількасотлітня Безперервна війна. Що складається з вічності кодових голосів У вічності рацій й шнурів, Кожен ледь чутний голос хочеться прирівняти до кулі дрібного калібру, а потім згадуєш про дві смерті. — З вірша «[воєнна тиша]»
	— Ярина Чорногуз